Пункт прокату
частина третя п`ятниця, 13-те
Андрій закінчив презентацію і опустився на стілець. Він зробив все, що міг, зробив наче непогано… І от тепер його доля залежала від цих двох дивакуватих людей. Він вже знав їх імена: Володимир і Леонід, два науковці, побічним ефектом винаходів яких стала можливість обміну тілами між одухотвореними істотами. І от вони найняли його для розробки рекламної кампанії цієї послуги, так би мовити, «продвинути продукт в маси».
Безмежна фантазія, знання психології покупця і рекламного ринку дуже допомогли Андрієві в роботі. Щойно він проілюстрував і озвучив свої ідеї перед вченими, і тепер вони сиділи, нахмурившись, і думали….
- Цікаво, чому Ви робите ставку саме на домогосподарок?, - нарешті запитав Леонід.
- Так на них всі роблять ставку!, - посміхнувся Андрій. – Майже вся реклама саме на них і розрахована. Коли придумали розчинну каву, то продукт довго не йшов, бо жінки вважали, що, купуючи її, вони розписуються в своїй ліні. І тоді вся рекламна індустрія працювала на те, щоб переконати їх в протилежному, типу то вони не лінуються зварити справжню каву, а вивільняють час для більш суттєвих справ. І це спрацювало! Так і тут. Жіноцтво довго привчали до думки, що кожна з них унікальна-індивідуальна, а тут, раптом, пропонують отак запросто тілами помінятися… Звісно, страшно і відштовхує… Тут потрібен комплекс заходів, щоб довести, що це нормально, модно, зручно, престижно…. І що індивідуальність проявляється саме в тому, щоб носити чуже тіло своїм, власним способом…. Як плаття сидить по-різному на різних фігурах, так і тіло на різних душах…. Ну, щось типу того…
- І Ви дійсно думаєте, що оця рекламка, де дружина щодня постає перед чоловіком в іншому тілі спрацює? А як відреагують чоловіки? Це їх не злякає?
- Не думаю. Принаймні більшості це навіть сподобається, а меншість просто змириться, як колись змирилася з фарбованими білявками… Але гроші на цю процедуру даватимуть і ті, і інші…
- Може й так… а оця, «відчуй друга», де здоровий позичає тіло інвалідові?...
- Це соціалка. Вони діє не так швидко і явно, але в результаті ще ефективніша.
- А оце роздавання запрошень в пункт прокату студентами на вулицях… і об»яви в маршрутках… тупо якось…
- Звісно, дуже тупо і примітивно, але, повірте, - це найпростіший і найдієвіший спосіб доведення інформації до населення. Зрозумійте, щоб щось нове запрацювало, потрібно провести одразу кілька паралельних кампаній: інформаційна, психологічна, соціальна, споживча, врешті решт…Тобто важливо, чи знають люди про таку можливість, чи вважають її корисною, чи стикується вона з їх моральними устоями, чи доступна вона ( ціна, зручність, потрачений час і зусилля на неї і т. д…..)
Я сам завжди дивуюся, але чим тупіша на перший погляд реклама, тим краще вона працює. Тут головне, щоб в пам`ять врізалося. Тому турбуватися треба про «розумність», а про ефективність. І повірте, я це вмію.
- Добре. Це називається «найняли, то терпіть». Ми профінансуємо. І це вже не наша справа, як Ви це робитимете, але результат має бути.
- Звісно. І він буде, не сумнівайтеся. Але спочатку я сам хотів би спробувати. Так мені буде легше зорієнтуватися, що людям казати…
Леонід засміявся.
- Добре, ми подумаємо над цим. А зараз давайте розглянемо кошторис….
І три голови схилилися над паперами….
Лубни, 6.08.2012
