Фантастика

Маленьке оповідання з рецептом та ще й про автомобільного...

5 | 1

«Димчастий келих» — Оповідання

15.01  © Сигізмунд Кржижанівський

- Дивно: він нібито не порожній. Що в ньому?

- Вино. Як і належить келиху. Тисячолітньої витримки. Рекомендую. Пил ми зараз знімемо ось цією ложечкою роботи венеційського Мурано.

Зазвичай холодні байдужі зірки зараз мерехтіли м`яко та привітно. Здавалося, вони весело ...

Замальовка про аромати, апельсини та тепло.

«Та, що говорить з вітром» (Чарівне, ніжне, колискове) — Оповідання

17.12.2022  © Біла Леді

Розповідь про дівчинку, яка мала змогу чути голос вітру.

Містичне оповідання

В осінній темряві на пустельній вулиці щосили лив холодний дощ, здуваючись на каламутних к...

Фантастичне оповідання

Цього року серпень видався спекотним, як ніколи. Надвечір у залізобетонній багатоповерх...

5 | 1

«Оріон» — Оповідання 18+

28.05.2022  © Михайло

Коли ти єдиний лікар на планеті, на твоїх плечах відповідальність за усіх. Ніхто крім тебе не врятує їх життя. Ніхто.

Знову запрацював телефон, вібрував у кишені. Я дістав його. На екрані внизу світилося сповіщення від додатка-крокоміра: "Вам залишилося повернутися 24800 кроків".

Ті сни переслідували автора зі сталою періодичністтю. Аж поки на очі не трапилася мапа...
І дещо прояснилося, але з`явилося нове питання - як це все пояснити?..
Отак народилося оповідання...

Бактеріолог замислено тримав у руці невеличку пробірку.
— Так, тут замкнена ціла епідемія...........випустіть її у водогін — і не встигнемо поставити їй на шляху перешкоду й знов її виловити, як вона вигубить цілу столицю.

Будні котилися повз шматками прісної докторської ковбаси нарізані неквапливою метушнею годинникової стрілки. За сірими ранками приходили непристойно довгі дні, заповнені оглушливо монотонною роботою, а за ними, як спідниця першокурсниці, непристойно короткі ночі – терпкі від німоти і глухоти навколо.

5 | 1

«Роздвоєння» — Оповідання

19.03.2020  © Влад Дяден

У кожної людини є свій ангел і демон, проте вони гармонійно поєднані, і тому вона сприймає їх одним цілим. Проте в моїй голові вони безперестанку гризуться, і на тих потаємних полях ведуться цілі баталії. А мир і гармонія?.. Там існує лише перемир’я, а про ті поняття вже давно забуто. Але моя проблема полягає в тому, що я не можу зрозуміти, хто з них є ангелом, а хто – демоном.

Ніколи не вмів обійматися. Не те, щоби я ніколи не обіймався, просто ніколи не вмів. Є люди яким це дається легше – в них виходять гарні обійми.

А то що за папірець? Записка. Кривуватими літерами написано: «Ти абсолютно правий! Краще сміятися, ніж плакати! Краще смішити, ніж лякати! З іменинами!»

Дуже і дуже (>55 слів) коротке оповідання.
"– То де тут у вас аерокари, бластери, космічні кораблі і веселі мандрівки в чудовій компанія?..."

Стежка петляла через садки, поглинуті чагарями, повз розтрощені і згорілі будинки, що чорними скелетами розпласталися серед зелені і очікували, коли і їх поглине всюдисуща машкара життя, крізь дірки в парканах, крізь тишу і сон, які охопили ці місця. Здавалося шлях зумисне крутить, щоб приспати пильність і подорожній не встиг зрозуміти, що він от-от потрапить у край, що лежить по той бік буденного життя

5 | 1

«Я утолю твои печали» — Рассказ 18+

29.04.2019  © Лора Вчерашнюк

Легкая фантастическая история о том, что невозможно сегодня, но завтра....

Сумрак совсем не такой спокойный и уютный, как может показаться сначала. Вековая война оставляет свой след. Оборотни, призраки, вампиры и маги. С этим всем придется мириться и сражаться Катрине. Девушка попала в чужой мир совершенно случайно, но обрела в нем все, чего так давно желала.

Довга трубчата лампа перелякано моргала і схлипувала під самою стелею, не в змозі наповнити довгий вузький коридор ні світлом, ні звуком. Якби не її напарниця, що натужно гула поруч, годі було й роздивитися обличчя людей, які підпирали стіни.

5 | 2

«Зомбі на Місяці» — Оповідання

10.12.2018  © Лора Вчерашнюк

Легка, іронічна, містична історія про зомбі, що раптом опинився у точці вибору....

5 | 2

«Мачо» — Нарис

21.08.2018  © Ольга Білицька

А щоб сказали про нас наші домашні улюбленці?

Чи є ще хтось, хто боїться своїх побажань, хто боїться висловлювати власні думки вголос і на будь-який подразник у вигляді дзвінка телефону, чи розмови з знайомим реагує, лишаючи маленькі нотатки на папері?

5 | 4

«Гнів дракона» — Оповідання

19.07.2018  © Михайло

Після кошмарів Багрової війни, людство розділилось, не зійшовшись у ключових мотивах, та сенсі. Сотні років уламки людства лише розпалюють вогонь ненависті, проливаючи все більше крові, а тим часом, у Імперії Абсалон на престол виходить нова Імператриця, і лиш богині відомо, до чого призведе її правління.

Життя народжується зі смерті. І смерть живить життя.
Вистачало двох понять, щоб в зародку придушувати заколоти і загнуздати людські інстинкти. Контроль життя. Контроль смерті. Контроль народжуваності. Контроль ресурсів. Люди самі себе перетворили на ресурс і це стало їх ідеологію і релігією.

Ну який дурень придумав ЗНО з «Вибору життя» поставити на п’ятницю, 13!?

У Львів я приїхав пізно … в тридцять вісім років, щоб подивитися на місто та придивитися другу половинку. Та, як показує практика, сутулі блондини у окулярах із товстими лінзами не користуються особливою популярністю серед панянок.

«Незнакомка» — Рассказ

10.05.2018  © Лора Вчерашнюк

Мистическая история о встрече, которая неожиданно всё меняет в жизни, раскрыв дверь в прошлое.

У вільний час Маринка малювала. Ніщо так не захоплювало її як робота з пензлем по чорному полотні. Білий фон майже не використовувала – її лякала його пустота. Дівчина вважалася спеціалістом по зображенню груш різних форм та кольорів. Всього створила близько трьохсот картин із цими фруктами. Частина із них висіли у мережі ресторанів «Крокодил», інші у друзів, а три найкращі картини зберігалися у місцевій галереї.

Молодий юнак у престижному коричневому костюмі мчав через парк. Позаду бігла рудоволоса дівчина. Вона все більше відставала, однак хлопець на це не зважав. Можливо, за інших обставин він і почекав, проте сьогодні все було інакше.