05.04.2013 10:52
для всіх
310
    
  3 | 3  
 © Світлячок

Закінчена казка про любов

Одного вечора, лягаючи спати, захочеш обійняти...

Та не буде мене...

Одного ранку, прокинувшись, захочеш поцілувати...

Та не буде мене у твоєму ліжку...

Одного дня, захочеш зателефонувати...

Та мій телефон буде поза зоною дії...

Так я піду із твого життя:

Спокійно, тихо, непомітно.

Із тягарем на серці та з розриваючим душу болем.

Та у цей же день я буду радіти сонцю, 

Яке побачила через стільки років крізь хмари суму і образ.

У цей же вечір я побачу як сяють зорі

На нічному прекрасному небі..

У цю ніч я нарешті побачу кольорові сни про загублену і знайдену любов.

Я буду вільна... самотня... спокійна...

Я живу!!! Нарешті дихаю на повні груди!!!

А ти... шукаєш мого погляду в поглядах інших...

Заглядаєш у обличчя інших людей, шукаючи мого...

Чуєш сміх, та з болем у серці розумієш що поруч не я...

Так закінчилась наша казка про любов.



2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.04.2013 11:19  Тетяна Белімова => © 

Ваш твір чудовий! Такий натхненний! Він і сумний, і радісний водночас! Адже всім відомо, що проводжаємо кохання, щоб зустріти нове!
ХАЙ ВАМ ПОСМІХАЄТЬСЯ ЩАСТЯ! Ви, справді, дуже світла! Це ім"я таке влучне і дуже особливе!))

 05.04.2013 23:26  Ірина Лівобережна 

Сумно, що казка закінчилася. Але якщо стало легше, вільніше, світліше, то можливо казкарка кохала не ту людину? Чи можливо все ще можна повернути?

 05.04.2013 17:14  Тетяна Чорновіл => © 

ЛГ промовляє кожен рядок і сама (сам) його боїться! ((( Сумно!

 05.04.2013 14:29  Каранда Галина 

хм... написано гарно... лиш би герої ліричні ролями не помінялися, бо буває й так...

 05.04.2013 14:11  Чернуха Любов => © 

якщо Вам від того стало легше, напевно так мало бути...