14.03.2010 20:45
-
4222
    
  3 | 3  
 © Таня Лисюк

сумую за тобою

те, що залишається...

Я за тобою сумую... мені важко випадково чути в маршрутці пісню, що нагадує про тебе... "нашу" пісню... я не можу випадково натрапляти на смс-ки в телефоні, фотографії в старих альбомах... засинати із твоїм дотиком на вустах, не знаючи що ти відчуваєш у цю хвилину. дивлячись мелодрами знову уявляю що це ти мене обіймаєш... пам`ятаю всі твої подарунки, сюрпризи.. вони в мене в коробці, десь далеко..там само і мій щоденник.... пронизаний яскравими розмальованими сторінками із надписами "Люблю тебе", "Ніколи не забуду", "Найважливіше що в мене є"... що залишається в людини, коли в неї відбирають найважливіше???  

ми не зустрічаємося вже три місяці, та весь цей час мені важко визнати шо я за тобою сумую... 

так хочу купити квиток і поїхати до тебе, але боюсь шо мене не чекаєш... 

уявляю твій приїзд, твою посмішку, ніжні руки, слова.. боюся жити далі, бо цього може і не статися... 

сумую за постійним миготінням телефону від твоїх дзвінків і смс-ок...сумую за змістом цих безглуздих повідомлень: "Привіт! Чим займаєшся, Кіця? Я тебе люблю..." Ці повідомлення завжди писались для того щоб нагадати один одному про існування іншого... тепер я сумую.... гігабайти пам`яті на моєму комп`ютері зайняті музичними альбомами твоїх улюблених виконавців... за останній рік мною були придбані светри твоїх улюблених кольорів....  

Я сумую за зниклою важливістю тебе у моєму житті... сумую за тобою.. 



Луцьк, 14 березня 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!