А я собі так: пропускаю повз вуха
Чуже: "Ти візьми до уваги й послухай"
Не треба мені чужорідних ідей...
Я висаджу краще з десяток лілей.
А я собі так: не сумую надмірно,
Хай радості мало, та спокою вірна,
Хай інші вчорашнє у ступі товчуть,
Мої дні від мене, дасть Бог, не втечуть.
А я собі так: то вершини, то прірви,
То озера люстро, то течії вири,
То віра, то безвір, то шрами від ран...
Хоч гавкають пси, але йде караван.