02.06.2013 16:51
for all
154 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

...пару слів іще про Буратина

...пару слів іще про Буратина виконую обіцянку Тетяні Чорновіл щодо прозової ліричної репліки в додаток до мого віршика про "буратина із різцем"... згадав про обіцянку на тлі подій із "торможеним союзом" у "азіопському" прсторі, де нам запропонували позицію спостерігача...

...і хто йо зна, чи з"явиться картина -

буратинка біля буратина...



авже ж!

зараз, саме на цю хвилину це чи не найголовніше, чи не найдраматичніше питання...

тепер у нас як - куди не глянь, усюди проблеми...розглянеш одну, як розгортаються, з"являються сотні, тисячі інших і вони безмежні у своїй чисельності - такий собі ефект "капусти"...і вони вічні, і майже не вирішувані, бо важко дійти суті виникниння цих проблем...але ж суть усім давно відома - вона в людині...в людині, яка любить свою землю - і відвертається від свого коріння, вона любить свою землю - і тікає за кордон, любить свою землю - і обкрадає її, вкрадене вкладає у чужоземні краї( логіка самозбереження крадія-боягуза - чим далі кладеш, цілішим будеш ), любить свою землю - і не захищає себе, свої права і свободи, саму цю землю... - не хоче? не може? не розуміє? не вміє? ліниться? боїться?..хтозна...і отут, у мить розгуби, нерішучості і збайдужіння і з"являється "буратино з різцем", котрий кроїть щось собі подібне...а в нього не виходить, а в нього руки дрижать і телемки нема, чи не вистачає на цілісне і життєве, і його злОдійська сутність терзає, мучить на генному рівні, гризе, крає його і... - він краде і по вкраденому ріже, кроїть по живому, не зважаючи на страждання, на нещастя і біль об"єкту його знущальних дійств...і, все одно, воно не виходить, як того бажається йому...бо не природне, безглузде, потворне з"являється на очі і тому з причин дурості, в пустоті своїй усе обертається на гірше, ніж воно очикувалося з таким жаданням і нетерплячкою...і спротиву тим помилкам і чорній справі його не існує, а якщо десь і спалахує протестний вогник, то він тихий, млявий, незрозумілий і майже недоречний якийсь, таке собі невдоволене бубоніння старця, на яке вже й не звертаєш уваги і не сприймається як щось серьозне...і він кине туди копійчину, капне сльозою, "душевно" прокаже щось, виказуючи таким чином свою спорідненість із оточенням своїм і - все! інцидент вичерпано і забуто...і знову він у самоті, такий одинокий і нещасний...і ніхто не розуміє, як йому важко ведеться у житті...ніхто не підкаже, не допоможе, не зверне його різець у потрібний напрямок, аби кроїлося вірно, правильно, як треба, щоб з"явилося омріяне, його розуміюче "ЩОСЬ"...ото й сидить і стругає він дровину за дровиною...та нічого путящого з того немає - самі лише дерев"яні цицки, дупи і стегна...

смішно і сумно дивитися на буратина у самотності...смішно бачити його за так званою працею, слідкувати за "дяннями" його, сумно - хто сподвиг його, надихнув на таке ним не осмислене, не усвідомлене дійство...і не можливо визначити по обличчу - чи подобається йому усе це - обличчя безвиразно самовтішне...певно, його таки влаштовують результати його творення і такий "розклАд" повсякдення, ним улаштований...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.06.2013 18:58  Деркач Олександр => © 

Печально...краще не буде, але треба все одно писати, боротися, хоча би паритет тримати... 

 03.06.2013 12:47  © ... => Тетяна Чорновіл 

розчаровані?..але ж це наша дійсність...і, взагалі, я чув від розумних людей, що письменники своєрідні "сексоти епохи" - тому що оприлюднюють усе, що бачать і відчувають...і стихотворці не відстають у цій корисній справі - звернути увагу суспільства на проблему хіба лише клопіт журналіста?.. 

 02.06.2013 17:45  Тетяна Чорновіл => © 

Обіцянка-цяцянка... Сумна до крику! Згодна з кожним словом! А толку.... В мене різця нема. Але тих, з різцями, багато! Їх не подолати! ((( Дякую!