09.09.2013 00:07
для всіх
246
    
  6 | 6  
 © Весняна

Тремкість

 [Лишень скажи мені, що ми не прощаємось].


Знаєш, у мене після тебе відверто неприємний післясмак. 

Мені, для часткової [приглушки] вже замало вишневого кальяну.

Вимагає серце та , завжди обпечений, язик якомога більше кип`яткових чашок чаю.

Я ж хотіла любити тебе 80 весен поспіль, розгадуючи кожну твою примху, як кросворд.

Мені ж тебе катастрофічно мало, а мурашки й досі біжать по-справах по моїй холодній шкірі й залишають ароматний шлейф бузку та ледве помітні подряпинки.

Такі, які [ти] залишив у мені.

Я знаю. Ти будеш поруч лишень у якійсь занедбаній прострації.

Просто... 


[Трішечки сильніше мене [не]кохай, трішечки голосніше легенево-відверто дихай, трішечки сильніше стискай долоньку.

І світ перевернеться].

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.09.2013 15:26  Недрукована => © 

Знов моє)
Подобаються мені ваші тексти

 09.09.2013 12:46  Володимир Пірнач => © 

Сподобався текст.
Плюсую.

 09.09.2013 00:31  Деркач Олександр => © 

мініатюрка сподобалась...а передогляд нагадав рекламу з Бандеросом)))

 09.09.2013 00:20  Світлана Рачинська => © 

Як прекрасно звучить... Якби ж так?...
Дуже)))