Зоряне небо

з рубрики / циклу «Місячне сяйво»

Зоряне небо над головою дарувало спокій, гармонію і будило прагнення до вершин, недосяжних, але таких заманливих.

Маленькі яскраві вогники спалахували в ритмі чарівних видінь, мов танцювали серед темряви.

Вони осяювали ніч і давали надію на новий день,що принесе звершення і світло.

Їх мимохіть шукав погляд у хвилини тривоги і смутку.

Саме вони робили ночі загадковими і принадними.

Зорі нагадували про справедливість і змушували до пошуку людськості.

То був прихисток поетів і романтиків, що шукали натхнення, вдивлялися в холодне далеке сяйво як у відблиск загубленого Раю.

Сьогодні на небі хмари. Темрява поглинула все навколо, проковтнула зорі. Ніч стала прихистком страху і злочинів. Мрії заснули.

Чи довгою буде ніч?

Що принесе очікуваний світанок?

Чи скоро на небо повернуться зорі, що звіщують кінець мороку і початок нової історії?