31.07.2013 12:43
для всіх
226
    
  3 | 3  
 © Маріанна

Оаза

Так і немає крапельки дощу

Іду кудись, немов у сонця пащу,

І заливає вид солоний піт,

Не бачу вже нічого, бо в зеніті.


Прохання глухнуть, холод лиш мара,

І не гуркочуть чорнорунні хмари,

А час коли хотілося тепла,

Здається дивним вибриком із пекла.  


Коли прийде рятунок як гроза?

Що грає із талантом віртуоза?

Але впаде на землю та сльоза,

Замість вірша рядки скупої прози.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2013 08:54  Деркач Олександр => © 

так, цікаво вийшло...

 31.07.2013 15:55  Каранда Галина => © 

так, дуже цікава форма... я ще так не гралася і, наче, й не бачила ні в кого... Класна ідея!

 31.07.2013 14:13  © ... => Тетяна Чорновіл 

Я теж чекаю тієї оази. Аж віршем прикликаю:) Дякую, що римування зацікавило! Я трохи "поковирялася" з ним:)

 31.07.2013 14:05  Тетяна Чорновіл => © 

Колись має бути дощ! У нас також спека, але я чекаю, що оаза прийде до мене сама! )))
Цікаве римування в вірші! ))