Згасла зірочка
з рубрики / циклу «Про долю»
Сіло сонце за лісок,
Сіло спочивати,
Місяць випустив діток,
На небі погуляти.
Світять всміхаючись вони,
Бавляться, мов діти,
Та серед них і є сумні,
Яким вже час летіти.
Летить униз одну лиш мить,
Та на льоту згоряє,
Немов осінній лист тремтить,
Життя чиєсь згасає.
Кажуть бажання загадай,
Тому віри немає,
Ти спокій вічний побажай,
Хто нас в ту мить лишає.
м. Славута,
