осінь

Сім днів осені. Десять довгих холодних пальців. Сорок вісім жовтих плям на холодному асфальті. Два слова «прекрасно» і триста сорок хвилин дощу. Одна думка. Рівновага і початок. Відчуття і переконання. Сонце сліпить у праве око,а на серці віддає сирістю вчорашньої мрячки. Щодень новий сон. Вірніше щоніч. Дивно. Присмак терпких грушок і холодного молока. Французи стракують. Не звично. Чому ревуть воли як ясла повні?! (с). Риторично. Танцють всі і майже всі співають. Попсово. Поломана гойдалка нагадує про те, що скоро весна. Весело. Хоч до весни, ще як гойдалці до гойдання. Шкода. Вчора у вікні праворуч, маленька дівчинка грала на флейті. легко. А завтра у вікні ліворуч, будуть висіти мокрі рушники. Стрьомно. Сьогодні дощ змивав колір маршрутки . З"явилось нестримне бажання їхати на роботу. Знову дивно. Ранковий телефонний дзвінок дав відчуття щастя. Чудово. Стоїть китайське горнятко з гидотним чаєм. Буденно. Настрій має відтінок легкої застуди, перебуваючи в такій самій прострації. Незвично. Скоро твій ДН. Розгублено. Мабуть подарую радість. Просто.