Про осінь

Ув Осені - свої причуди, В яких таїться скрита суть.Куди не глянь, бароко всюди, Котре́, не просто...

Чим пахне Осінь? Во́гким падолистом, Що землю вкрив барвистим ліжнико́м.А легковажний вітер, як нав...

Нам Осінь, панна золотава, Красу дарує день у день.Спесива леді, горда пава, Мов неприборкана "Ка...

Жовтень втік, й забрав з собою шмат останнього тепла, Бо прийшла йому на зміну Листопада вже пора.М...

В лісово́му королівстві були теплі літні дні, Там щасливо проживали "громадяни" лісові.Ліс потроху...

Місяць Вересень поще́знув, п"я́тами нам накивав, І в багряному кафтані до нас Жовтень заві...

А на вулиці пахне вереснем, І квіти осінні зір радують, А калина багряним вогнем Полум`яний жар літ...

Як пісок поміж долоней, дра́па Літо сторчголов, Відчинивши двері в Осінь, до нас Вересень прийшов....

Жовта Осінь на городі закружляла в хороводі, Чути крики журавля, пахне м"ятою земля.  

Все довкола вересніє, потихеньку дощик сіє, Красне літо догора́, вереснева йде пора.

Досвітнє сонце в багряниці ярій Проміння сіє в сутіні жмутки. Тьмяніє клумб завітрений гербарій, В вітрах ятрить зів’ялі пелюстки.

Згубивши сон після дощу нічного, Холодної осінньої пори Їжак набік відсунув двері з моху І прогулятись вийшов із нори.

Танцювала в лісі білка – На дубку хиталась гілка. Вниз по стовбурі донизу, Переступ на купі хмизу.

Неждано з мокротою холоди Насунулись осінньої пори, Тож бігав бурундук туди-сюди, Носив запаси справно до нори.

В ранковий час осінньої пори З-під купи хмизу між коріння глоду Маленька миша виповзла з нори. На вітряну дошкульну прохолоду.

милуюсь річкою світання і грою світла у воді...

і як наче з шуму рвані хмари в небі... і як наче з шуму рвані хмари в небі. в суєті у тлумі рухатися треба ...

Рядок тополь безлистими вершками Сколочує густі навислі хмари, А рими сну шукають між рядками, Немов тремкої сутіні примари...

В вечірній каві Густо мліє сутіні Тремкий аромат. Чи долити ще танка З дрібкою солодких зір?

Волшебных кистей и красок не жалея, Рисует осень пейзажи над рекой,

Спадають крони золотим дощем на моху килим – грибників оману.

У ковідом незнайденому лісі поліським партизаном я живу,

Якась ця осінь геть не золота. Уже й свята Покрова промайнула, Поети з літом провели й літа, Про молодість згадати не забули.

Ось i скінчилась епопея літа, Ліси стоять і парки безголосі, Земля осіннім подихом сповита,

(і добре, що у нас усі здорові, і добре, що засклили ми балкон)

Переклад вірша найвидатнішого німецького поета першої половини XX ст. Райнера Марія Рільке - "Herbsttag" ...

знову холодний вітер там за вікном осіннім...

Осінь – це і літо, і зима, і весна водночас. Шкільний твір на тему: Подих осені.

Яскраві фарби, хрустке листя та знову школа. Шкільний твір на тему: Прийшла осінь.

Машет лето солнечным платочком, Радуя всех яркими цветами. Осень заждалась уже звоночка, Складывая листья в оригами.