У кожного чоловіка десь на світі є жінка, створена тільки для нього. Вона не краще за інших, але вона єдина, хто йому по-справжньому потрібен. Це таємниця, у якої немає пояснень. І у кожної жінки теж обов`язково є такий чоловік. Б. Акунин
Чому дні зробились прозорими?.. Якісь безколірні.., не можна пояснити... Тиша, яку втомлюєшся слухати...
Осінній порі не властива безбарвність, так само як і не властива ідеальність... Осінь схожа на крепдешин, приємно до тіла і шершаво на дотик. Осінь, як жінка, яка сама створює свою зовнішню красу, чарівність і шарм. Осінь-одиначка, в неї свій макіяж, свій одяг, свої аксесуари.., вона вміє себе подать. Виділитись елегантно без всяких елементів нав`язливості. Незмінна, непорушна-не нудно. Приваблива, розкута-незламна. Найголовніше барви... Саме та єдина барва створює атмосферу ніжності і світла в якій царюватиме романтичність і розкіш, прозорість і жіночність. Поєднання всього дає змогу відчути внутрішній світ-мінливий, незбагненний, неосяжний. Немов післясмак цілунку, який народить легку, томну тугу. Осінь-чуттєвий коктейль-суміш розсудливої чарівності, коштовний кулон-оберіг, який супроводжує з ранку до ночі, даруючи силу і віру...
Чому дні зробились прозорими?.. Логіка душі. Тиша, яку втомлюєшся слухати...
Пані Аллочко! Не знаю, з чого почати? З фото чи твору? Вишукані і Ваш твір, і світлинка! У цьому невеличкому за обсягом есеї стільки знахідок! Ось, наприклад, "розсудлива чарівність", або "логіка душі, або "тиша, яку втомлюєшся слухати"... Ну й, звісно, про саму осінь! Неповторний твір! Забираю в улюблене))
Роздуми дуже цікаві і сподобались. Аллочко, дякую за рецепт. Ще не робила, бо не було часу. Рада, що Ви послали вісточку. Мої Вам найкращі побажання. З повагою.
Я рішуче поставив крапочку до "Чудово". Втім хочу звернути Вашу увагу на те, що в українській мові поняття кольору і барви геть різні. Все те, що людиною пофарбоване (огорожа, дитячі іграшки, одяг тощо), все те має кольори. А відтінки листя дерев, трав, неба, хмар, веселки -- то все у барвах. Тому, скажімо, речення "Найголовніше колір..." бажано, щоб звучало "Найголовніше барви...". Далі йде згадка проь "барви". Тобто наче виходить тавтоогія. Ні, не виходить. Все гаразд! Тому що описується краса осені, а не краса гарно пофарбованих огорож, різних будівель, дитячих майданчиків тощо. І ще: одежа -- одяг; купон-талісман -- купон-оберіг. Творчих успіхів!
