Фіолетові фантазії
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Ой той колір.., останній з шести спектрів. Він утворюється змішуванням двох основних-гарячого червоного і льодяного синього. В природі зустрічається рідко, хіба що в деяких пелюстках квітів, пігментах молюсків і в дорогоцінних каменях. Складний колір-примирення і протиріччя. Благородство і елегантність. Відстань, об`єм, витонченність. Важкий, насичений, холодний. Яскравий, спокійний, значний. Завуальоване збудження, схвильовано тужливий настрій. Таємничість, креативність, інтуіція. Уява яка не сприяє раціональним роздумам... До ненормальності звичайний, особливий, унікальний.
Я не кажу Тобі - добрий ранок.., не вітаю з новим днем, не бажаю добраніч. Так вирішив Ти... Я вже встаю, а Ти тільки лягаєш. Незначна різниця в часі, якихось шістдесят хвилин.., не суттєво. В кожного своє... Звичайний, особливий, унікальний... Ще так рано.., ще майже сім годин до початку робочого дня. Десять присідань, п`ятдесят стрибків на скакалці-прокинулась. Дві хвилини контрасту-вмилась. В око впала купка брудної білизни.., зараз швиденько в ручну. Час? Встигаю. Навстіж вікна-свіжість, вологе прибирання, дякувати бабці за науку-підлога повина бути такою, щоб з неї можна було їсти... Це вже хвороба. Посміхнулась. Не думати. Звичайний, особливий, унікальний... Ганчірку у воду, швабру в руки і вперЬОд. Час? Встигаю. Сніданок? Скоріше все разом і обід і вечеря. Для кого? То не важливо. То вже обов`язок. Час? Встигаю. Звичайний, особливий, унікальний... Готувати треба з хорошим настроєм, тоді все вдається. Мугикаю під ніс - ля, ля, ля. Як гарно виходить. Добре, що знаю той секретик в рецепті. Велику кількість подрібненої цибулі підсмажити на вершковому маслі, додати столову ложку меду з`єднати рибним фаршем., і смак тих котлет назавжди залишиться в улюбленому... Час? Встигаю. Груші в цьому році порадували. Всміхнулась.., он в корзині лежать підморгують... Ля-ля-ля, звичайний, особливий, унікальний... Навпіл груші, вибрати серцевинку і на п`ять хвилинок у гарячу духовку.., до сиру трішки кориці, граминку ваніліну наповнити груші і на хвилинку в гаряче. Пахнуть... Зверху цукровою пудрою, листочок м`яти, квадратик шоколаду. Боже як гарно. Ти б оцінив. Не думати... Звичайний, особливий, унікальний... Збігла кава.., сигарета. Час? Встигаю. Струмені контрасту-бадьорість. Останній штрих-блиском на губи. Чорне з червоним-Тобі моїх два кольори. Це не Я не витримала відстань... Завуальоване збудження. Сльози? Геть! Хто їх придумав? Півгодини релаксу осіннім лісом. Думки, надії, схвильовано-тужливий настрій. Час? Встигаю. Останній поворот. Посмішку на вуста, блиск в очі. Люди. Факси. Телефони. Скайпи. Домовленності, Перемови. Автолюкси. Документи... Звичайний, особливий, унікальний. Не розслаблятись. Улюблений Шопен, а душу рве п"ята Шостаковича. Не думати... Набігли солоні. Геть! Незначна різниця в часі, то не суттєво. Рух, дія... Час як належить.
У будь-якому описі особливостей фіолетового кольору можна прочитати, що спрадавна царський пурпур використовувався в одязі осіб імператорської крові – тому лише монархи могли собі його дозволити. У Новий час вірність даній колористичній гаммі зберігають представники католицької церкви. Згадку відтінку можна зустріти і в різних містичних і езотеричних працях. Таким чином, з історії фіолетового впродовж століть можна витягувати наступні характеристики невелике дозування використання даного кольору, його розкіш, а також його своєрідні стосунки з людською душею. Акцент, аксесуар. Звичайний, особливий, унікальний...
Півгодини без думок. Позаду чорною тінню осінній ліс. Час? Не важливо. Вдома... Вечеря? Склянка лимонної води. Сигарета... Важко? Важко! Без сліз. Десять присідань і п`ятдесят стрибків на скакалці. Не хочу! Треба! Гаряча з піною для тіла? Ні.., холодна для ніг- зняти намотаний кілометраж. Швиденько контраст. Під очі натерте яблучко, яке осіжить, але вже не прибере тих зморшок, які називаються-гусячі лапки. На лоб краплю масла іланг-іланг, яке теж не прибере глибокі борозди, немов хто на санях проїхав. На вуста оливкову олію-зволоження. На руки парафін-воск... Не розслаблятись. Триматись... Звичайний, особливий, унікальний... Вік треба приймати достойно... Всміхнулась. Холодне шовкове мереживо. Непрочитана газетна стаття зливається в пляму. Втомилась... Болить? Болить! Падаю...
Я не кажу Тобі - добрий ранок.., не вітаю з новим днем, не бажаю добраніч. Так вирішив Ти... "До ненормальності звичайний, особливий, унікальний-зустріти б таку ж"... Боляче? Ще й як! Навіщо говорити чужими словами, коли є свої, адже щирість і полягає в тому, щоб сказати саме те, про що думаєш і що відчуваєш... Віриш? Чекаєш?
Ой той колір.., останній з шести спектрів. Він утворюється змішуванням двох основних-гарячого червоного і льодяного синього.., та той колір не кожному пасує... Уява яка не сприяє раціональним роздумам... Вірю! Чекаю! Навіть у самих темних хмар є срібні краї...
Я вже встаю, а Ти тільки лягаєш...
