Кожен колір викликає душевну вібрацію. І кожна вібрація збагатшує душу. В. Кандинський
- Розпишіться в отриманні.
- Перевірте будь ласка, можливо це якась помилка?
- Ні! Все вірно. Адреса ваша і ваше ім`я..
Сьогодні важка погода.., дощ, що переходить у сніг, мокро і незатишно, а колюче, вітряне сльозить в очах, і якось з самого ранку ниє серце... Не люблю контрастів, але є відтінки, які правильно сховають і дадуть змогу не відчувати і підкреслять усю красу тої чи іншої пори...
Червоний-це друга натура. Для палкого темпераменту-палкий червоний. Колір впевненності, але водночас елегантний і жіночний. Останнім часом він завжди зі мною, його чаруючі відтінки відкривають унікальність і особистість. Це флер романтичних і печальних таємниць. Червоний, як ребус з бурі протиріч, емоцій, питань...
Не важко було здогадатися, що в пакунку який приніс кур`єр квіти. Від кого? Хто? Та ще й на роботу... Серце забилось.., і таке розлилось болюче по тілу... Наша остання зустріч, вірніше прощання, було саме біля моєї роботи. Тоді я ще не знала, що проводжаю Тебе у відстань і час. Я не перестаю ЧЕКАТИ І ВІРИТИ! То може в останні дні року, що йде в минуле і справді трапляються дива? Кожен здатен придумувати собі казку і жити в ній. Іноді це тільки й рятує від сірого кольору буднів...
Червоний не приймає нічого фальшивого і нанесеного. Колір на всі часи. Ніколи не підводить і залишає простір для творчості. Головний акцент на природність і розкіш одночасно. Він не вміє штучно радіти, не вміє грати, не вміє, щось вдавати якщо в ньому цього нема. Він може бути веселим без вина і коньяку, і якщо в ньому є кокетство, то воно в міру. Воно дозоване...
На столі лежав оберемок червоних тюльпанів.., а на візитівку падали сльози розпачу..
Зворушливий твір про несправджені мрії. Але ж Ваша ЛГ була щасливою тоді, коли розгортала квіти і думала, що це від Нього... Хай усе буде добре в Новому році))) Отримуйте вітання від коханих і бажаних)))) Для Вас новорічна листівочка - Franz Skarbina (German, 1849-1910) «Christmas Market» (1900):
Двоє познайомилися в Інтернеті і домовилися разом зустріти Новий Рік. Прийшло свято, але від Нього не було ніякої звістки. Вона, як завжди, в новорічну ніч була сама...
Напередодні Різдва з прохідної офісу зателефонували і сказали, що на Неї чекає кур`єр. Вона летіла з 7-го поверху на перший, як на крилах...
В руках кур`єра Вона побачила велику довгу коробку, а в ній ніжно білі троянди з легким румянцем на пелюстках... І записка з одним лише словом "Вибач"...
Вона поставила троянди у високу вазу і прикрасила намистом із золотих дзвоників - виглядало символічно, як новорічна ялинка...
Тільки згодом, через місяць, Вона дізналася, що Він, коли їхав на зустріч з Нею, попав у ДТП...
Суцільно жіноче. Переповнене почуттям і майже нечитане. Здається час почуттів пройшов, настав час ``жесті`` як кажуть. А жаль, написано непогано, мені дійсно сподобалось. А може світ дійсно став вже 100 відсотково прагматичний?
