Вибоїни еволюції
Палітра світу багатогранна. Як райдуга формується із семи кольорів, так і земля заселена горсткою людей із чудними та екзотичними антропологічними особливостями. Вони не повинні лякати нікого своїм виглядом, думками чи доводами арійських теоретиків про змішання крові. Як не як всі походять від первісного Гібона, котрий був предком як пихатих європейців, вигадливих азіатів, так і причудливих ефіопів та синів степів.
Коли? Як? Де? Та Чому? Зародилося чергове рівняння нерівностей, коли один європеєць дорівнює трьом азіатам, п’яти неграм, а на здачу можна додати ще декілька гомінідів. Хоча його можна спростити і удосконалити, прирівнявши одного расиста до одного атрофованого мозку. Безумовно це не рівняння Піфагора, Декарта чи Ейнштейна, але все ж певна істинність зберігається.
Віхи історії завжди будуть нагадувати про нерівність. Коли начебто за системою Коперника навколо сонця, що знаходить непорушно по середині курсують планети, комети та залишки космічного сміття, що б отримати життєдайне проміння. Та напевне одні етноси настільки вжилися у роль зірок, що і в сучасному глобалізованому суспільстві з них не виб’єш гоноровість, гордість та гординю. Принижені у свою починають і собі шукати нижчих мігрантів третього світу, котрі за жадану зелень готові продати тіло й душу. Так вибудовується піраміда, соціальний зикурат. Нажаль Мефістофель переїхав на іншу планету, що б оцінити та винагородити їх за свою готовність продати свої витоки індивідуальності.
Глобалізовані та газифіковані міста вже давно повинні були створити розвинуте космополітичне суспільство та жаль вони все більше породжують ненависть та розбрат між їх жителями. Почорнілі міста Європи та одягнуті по європейські мегаполіси Азії ніяк не можуть визначити переможця забігу. Одні настійливо твердять про традицію, джихад та нікчемні залишки культури. Інші ж нічними рейсами, борсаючись морем здобувають свої мрії, розчаровуються, знову будують повітряні замки, живуть декілька років у новому оточені і все він не пігмей, не нігер, тепер він чистокровний англієць, німець чи бельгієць. Отримав кредити, навіть встиг облаштувати квартиру у самому центрі жалюгідних окраїн. Та чи важливо це у суспільстві, де твого племені нема? Безумовно, метаморфоза вже закінчилася і читаючи чергову стрічку новин його буде переповнювати обуреність та злість. Та стільки можна! Закрийте ж чортові кордони, роботи для своїх немає.
Проблеми рівності-нерівності розпочали приховувати за новими термінами афро-європеєць, азіато-американець. Та стільки б їх не вигадували, Європа завжди буде дивитися на арабів, як на маврів котрі так і поспішають захопити Париж та сплюндрувати його своїм місяцем, а жінок загнати у гареми. У непробудимому Китаї завжди будуть розглядати європейця, як на колонізатора розсадника сифілісу та наркотиків. Змішаєте їх у одному місті і ми отримаємо не тільки неординарні філологічні назви, але і розпочнеться священна війна у ім’я Бога, нажаль тільки боги різні
Суперечки, війни, ку клукс-клани завжди будуть переслідувати людські душі. Війни Федератів з Конфедератами ніколи не закінчіться. Палестинська пустеля навряд розквітне миром та затишоком. Тому, що хтось білий, а хтось чорний, один сповідує іслам інший сіоніст, одні полюбляють чай з цукром інші з лимоном!
