Метаморфози буднів
Щоночі одні й тій ж кольорові сни не давали покою бідоласі. Піт, екстаз та дивні рожеві картини, що так і бурлять у голові видаючи історичні образи минулого за жорстоке сьогодення. В пустелях Єгипту, гірських районах Антів та степових просторах Китаю будуються для нього храми спокою та благодаті, котрі тисячоліттями будуть возвеличувати чергового менеджера з постачання. Накази, розпорядження, волюнтаристські рішення про підкорення місяця та галактик так і злітають у нього із вуст, а когорти євнухів, гареми наложниць та багатомільйоні підкоренні народи намагаються вислужитися перед ним. Вони прагнуть побачити посмішку гордого сина сонця, владики чотирьох сторін світу та всього, що існує на голубій планеті нерівностей.
Будильник… Неочікуване подзенькування, але не фантазуйте це не дзвін слободи США, він вже дав свою тріщину і навряд наповнить світ мідним присмаком блаженства.
Ранок. Кава. Круговерть. Чергові пастки гірких буднів і розуміння, жорстокої метаморфози. Сплячий Цинь Шихуанді перетворився на теракотового воїна буднів, котрий так і прагне вислужитися перед керівництвом середньої ланки.
Постій пробки провінційного містечка та монотонні образи сірої урбанізації будуть заповнювати неймовірну подорож. Автобусна тіснява та букет прекрасних запахів життя остаточно розвіють залишки сну та мрій про деспотичне правління. Щоденне споглядання у вікно перетворює звичайну людину на філософа, до Конфуція та Канта їм буде ще далеко, хоча тріщини життя вони вже угледіли та описали. Нажаль про дані висновки споглядання не дізнається керівництво.
Все, кінцева, він приїхав на своє коло пекла. Безумовно воно краще ніж те, де працюють інші знайомі біси, але це ще нікого не заспокоювало і не приносило блаженства. Метушня, тисячі дзвін так купа безглуздих питань наповнюють його життя. Півгодинні приступи працездатності закінчуються заправляннями організму кавою, чаєм та купою інших напоїв про які керівництву краще не знати. Ось саме з цього моменту і йде смак життя та трудової діяльності. На всезагальних зборах перед кавоваркою буде вихваляння колег : у Антона на 5 см. довший, у іншого була більша кількість партнерш, Стас гордо розповідає про останні досягнення спортсменів, так з таким запалом, що можна уявити, як він перегнав всіх негрів підчас марафону. Переплигуючи з теми на тему нарешті хтось порушить святі питання робітників – коли піднімуть заробітну плату, азіати й то більше мають! чому не дають відпустку, де премія…Запал, експресія, завзяття та ентузіазм обірвуться за секунду. Поява шефа вмить спричинить амнезію, всім добре, умови праці прекрасні, а один ще й вигукне можливо кави, чаю чи молочка? Ілоти не готові до повстання. Раби будуть піраміди.
Середа, четвер, довгоочікувана п’ятниця несе у собі присмак шоколаду та передчуття відпочинку. Щоденні докори керівництва, невдачі та прорахунку залишаються майже позаду. Рахуючи останні хвилини робочого тижня він вже вибудовує химерні плани дій на всі вихідні, котрі будуть чергуватися сном на старій канапі та безпощадній експлуатації комп’ютера. І Ось крила вже розкрилися, птаха готова до відльоту на автобусі. А ж раптом жах, страх, грозові хмари зійшлися над робочим місцем. Громовими криками Перуна, Бос викликає до себе, що б добровільно запропонувати мрійнику вийти у суботу на роботу, зрозуміло без доплати потім якось відгул отримає. Потрібно завершити замовлення. Безумовно аби це не було добровільно то можливо б він сказав ні, але голова сама кивнула так.
Розчарування, прокльони та жаль за втраченим вихідним днем переповнюють його. Стиснене горло так і випльовує культуру російського народу. Згодом тепло, вечеря та декілька пляшок пива за шліфують біль розчарування вони нагадають йому про сон, мрії, котрі не можна забрати.
Щоп’ятниці одні й тій ж кольорові сни не давали покою чорно-білому деспоту. Піт, екстаз та дивні рожеві картини, що так і бурлять у голові видаючи сцени боротьби ілотів проти спартанців, виступи рабів у Давній Греції, антифеодальні повстання Європи. Палають храми деспотів, розграбовуються поховальні камери фараонів, в Парижі вже зійшов король на ешафот. У цих снах ти не володар, ти Спартак, очільник гордих рабів, котрий так і не сказав НІ перед лицем свого керівництва.
Черкаси, січень 2016 р.
