«Беремо на себе відповідальність…»
Злободенне 2
Десь у далекій галактиці…
Йшли якось місцеві депатути з засідання Брехламенту.
Час – розслаблятись, тільки до іншомарок залишилось дістатись,
аж тут – народ, нема куди діватись, спілкуватись треба, така от халепа.
- Гей, депатути! Ви – гулівери, ми – ліліпути, не в тім’я биті, але – голі, босі, сльозою вмиті. Чому Вам краще, а нам все гірше жити?
- Тихо, спокійно, знизьте тональність - на себе ми взяли відповідальність…
- Вже час прийшов відповідати!
- Та ні, хай бог боронить, не час відповідати, ми ще більше хочемо взяти.
- Чого?
- Усього, що погано лежить, ще і ще хочемо брати, загрібати, у пазуху напихати… пардон, не те хотіли сказати: ще більше відповідальності хочемо брати (аби реально не звітувати).
А нам що їсти?
- А самі не знаєте, перепрошую.
З вух познімайте хоч трішечки локшини!
Доколи!?
.
