07.12.2021 09:25
for all
41 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Шнуренко

До себе кличуть небеса

А Ви мені сьогодні написали,

Відчула я – у цьому світі не сама,

Аеропорт чекає і вокзали,

Та невідомості таємна новизна…


Поїду світ за очі, чи на крилах

чимдуж назустріч іншій долі полечу,

Розправить ранок сонячні вітрила,

На сонце-шхуні я від смутку утечу…


Залишу на землі свої печалі,

Мене давно до себе кличуть небеса,

Візьму з собою золоті скрижалі -

Події пам’ятні, і дати, й імена…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.12.2021 09:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так, відтінок смутку в моїх творах є завжди. Радість і смуток, неначе ян та інь... Окрім реалій життя, які поруч, душа весь час прагне в далечінь... 

 08.12.2021 05:42  Тетяна Чор... => © 

Чудовий вірш, сповнений надії. Незважаючи на легкий відтінок смутку.