Шляк
Злободенна приказка 3
Була собі така Ліцекойя,
постійно влипала в якусь
історію.
І, не знати як, трафив її
одного разу –
шляк,
не відчіпляється ніяк…
- Гей, шляк, позбавитись тебе як?
– Дайте мені «мороковку».
виправте заліковку.
Поставили мені «незадовільно»,
образили, принизили
сильно.
Напишіть – «Зараховано»,
а я відчеплюся гарантовано.
Ліцекойя вердикт переписала,
Наче кинула шлякові
кусень сала.
І пішов собі шляк далі
дорогою кривою,
«з високо піднятою головою»,
чи то ба – із заліковкою підтертою,
з головою високо задертою,
щоб, мабуть, добряче чуть
«як на небі млинці печуть».
Кудись тимчасово
заховалась
вражина-вражина,
але ще й досі
пахне смаженим!
Доколи?
