12.08.2016 13:22
для всіх
111
    
  6 | 6  
 © Маріанна

Чорна діра



Що відбувається, коли у налагоджене і об лаштоване життя вривається пожежа?

Яскрава заграва аж до неба. А далі… Згарище. Попіл

Навіть не порожнеча. Чорна діра, що увібрала у себе все минуле. І навіть те, що могло б трапитися. Але…

Не просто бажання повернутися кудись, де було так спокійно. Не було його, того спокою. Була опора.

Залишився рів між тим що було до… І…

Чим?

Важко уявити, що можна будувати на тому згарищі.

Буде все не так. Не так як мало б. Не так як хотілося б.

А як?

Краще чи гірше. Зараз відчай говорить, що це не важливо. Важливо, що не так.

Хотілося б помилитися. Але надто багато залишилося там…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.08.2016 08:09  Тетяна Чорновіл => © 

Актуальні, символічні думки.
Моє "чудово" за твір.

 13.08.2016 07:58  Тетяна Белімова => © 

Сумно... Згарище минулих днів, мрій, відчуттів. Справді, ніби чорна діра, яка утворилася у маленькому життєвому всесвіті...

 12.08.2016 22:48  Ганна Коназюк => © 

Все буде добре!..
Гарно написано!

 12.08.2016 15:38  Каранда Галина => © 

  

вдруге за тиждень рекомендую людям цей вірш... інструкція про те, що треба робити з чорними дірами...
І взагалі - саме зорі падають... загадуйте бажання!)

 12.08.2016 13:41  Тадм => © 

Маріанно, не так як хотілось не обов"язково ж гірше, адже буває згарище, попіл і.... Фенікс! Хай все буде на краще!