29.08.2016 00:32
для всіх
190
    
  4 | 4  
 © Базильчук Ірина Іванівна

Далеко

Далекі небосхили. Вони тут, серед величезних кучугур зеленого моху, що покрився усюди. Розсипались візерунки гірських щілин, які не встигла охопити зелена лавина. Вітер тремтливо співав ...заколихував своїм свистом. Стояла мряка, що ховалася у туманній бездні. Дерева німі, але зовсім без суму. Тихі, загадкові. Десь проходив неподалік мандрівник, ніби схоплений таємницею. Це були синьо-сірі, темно-зелені кольори. Подекуди картина була навіть моторошна, але саме в цьому місці був відсутній хаос... 



29.08.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2016 09:53  Тетяна Чорновіл => © 

 30.08.2016 09:23  Каранда Галина => © 

 29.08.2016 15:50  Панін Олександр Мико... => © 

Мабуть, саме в цьому місці,

хаос почав трансформуватись

у впорядкованість. 

Поміркованість та обачність

простягнули руки

до мандрівника,

Наче місцева берегиня розгадала

таємницю

і взяла його під свою

опіку.