Десь там далеко
з рубрики / циклу «Цикл Заплакані вірші»
десь зовсім далеко тремтіли задимлені гори,
десь чисті струмки напивалися рано отрутою,
побілене сонце ховалось у вірній зимовій покорі
і пахли поля десь волошкою, м`ятою, рутою.
десь хмари зі снігу гуляли чужими вершинами,
десь пташка самотня востаннє зривалась на голос.
десь чорні дороги диміли своїми машинами
і там десь гроза заридала востаннє уголос.