19.11.2014 22:09
для всіх
186
    
  3 | 3  
 © Анна Ольтенберг

Моя Ніч

І знову ніч

Зворушлива, чарівна, 

Мов оксамит, 

Така ж солодко-ніжна.

І як вино, 

Спокуслива й п’янка…

Чому ж тремтить

Твоя тверда рука?


Туманний сон

Прилинув й поглинає

Мене усю…

І світ десь там лунає

Далеко десь!

А ми у ніч закутались

І в ній навік згубились…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.11.2014 22:45  Панін Олександр Мико... => © 

...Така вона, чаруюча любов...
Згубились, віднайшлись,
А тіні нахилились,
І ніжно пестять нас
Ізнов, ізнов, ізнов!

 19.11.2014 22:41  Олена Вишневська => © 

Згодна з Танею)
А загалом сподобалось - чуттєво і проникливо!

 19.11.2014 22:30  Тетяна Белімова => © 

Дуже ніжно і трепетно)) Дозволю собі трішки звернути Вашу увагу, Анно, на другий секстин. Ви звернулися до дуже складного розміру - це хочеться окремо відзначити. Проте два останні рядочки не лягають. Пограйтеся ще - вони мають лягти! Успіху!