Невидимі нитки
- Все почалось з нашого першого поцілунка. Наче якась магія.Твої уста доторкнулись до моїх і... Я відчув, що вони тепер назавжди зв`язані невидимими нитками.
Ці нитки сильніше переплітаються коли ти поруч і, по правді, мені стає важко говорити, хоч в голові лунають тисячі слів...
А твоя усмішка... Коли усміхаєшся ти - мої губи самі розтягуються в посмішці, коли сумуєш - опускаються ниць.
- По-твоєму, наша любов - лише нитки? Все настільки просто і буденно?
- Хм... Ти колись думала про те, що в світі здатне зв`язати долю двох людей? Що змушує їх сердця битись в унісон, а тіло згорати від почуттів? Ніхто не знає, а якщо і знає, то не може пояснити. А я знаю. Це - невидимі нитки, бо відчуваю, відчуваю як вони тягнуть мене до тебе.
Він зупинився і перевів погляд вгору, на зоряне небо, що сьогодні особливо красиво мерехтіло тисячами вогнів:
- І якщо це буденно, то що ж тоді в світі може тебе здивувати?Вона повернулась до нього і усміхнулась:
- Гаразд, але давай домовимось що це будуть не нитки, а канати. Так мені буде спокійніше.
