01.12.2016 12:27
для всіх
110
    
  1 | 2  
 © Маріанна

Паморозь


Зима. Прилетіла із снігом білим. Стала на порозі.

Тепер можна зупинитися. Її час настав. Ніхто не вижене. Можна подих перевести.

А далі озирнутися навколо.

Все вже готове до зустрічі. Завмерло у чеканні. Затихло. Ні шелесне. Таке замерзле і мертвотне.

Що ж робити з цим?

Білий килимок приховає темні плями, Притрусить зверху. Але ж такий нестійкий.

А якщо перетворити усе на кришталь? Зберегти назавжди те, що так поспішає зникнути.

Так можна буде згадати, яким було колись. Чи мить тому.

Заморозити мить. Ось чого хочеться.

І паморозь сковує форми і обриси року, що вже минає. Малює скульптури ще вчора живих подій, думок, вражень. Людей.

Паморозь творить справжнє диво. Все сповнюється краси і блиску.

Але не життя.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.12.2016 10:12  Тетяна Белімова => © 

Ніби оповідь про замок Снігової Королеви.
Але не про життя...