Маріанна Темний бік місяця
На темному боці місяця
Ніч краяно лезом зоряним
У чорно-дірковий вакуум,
Де Око зайшло Всевидяче.
Там вовчий чекають відгомін
На заклики тіні місяця
Із інею скласти загадку:
Чи є ще живе у просторі?
Холодне у тіні сяєво,
Не видно дороги вирватись,
Не треба й ховатись хмарою
І так залишилась паморозь.
Так довго завмерла темрява,
Що бавить химери місячні,
Слова хрускотять сніжинками
В замети журбу заметено.
23.01.2015 20:54 Світлана Рачинська => © |
 Містична філософія. Чудовий твір! |
23.01.2015 13:15 Ганна Коназюк => © |
 Красива поезія! Верлібр - це непростий жанр, важка форма і не всі можуть з ним подружиись...))) У Вас вірш просто чудовий, такий легкий, видається, і зміст таємничий, трішки містичний!) |
23.01.2015 13:05 Ем Скитаній => © |
 ви торкнулися Всесвіту і, відштовхнувшись від нього, росказали відчуття земних реалій...чудово! між іншим, вчені відкрили в Чумацькому Шляху портал, крізь який можна потрапити у інший Всесвіт...- цікаво, як там справи?..зазирнути б туди... |
23.01.2015 12:51 © ... => Ольга Моцебекер |
Дякую за добрі слова. |
23.01.2015 12:18 Ольга Моцебекер => © |
 Добре намалювали словами картину сьогодення. Як на мене, не вистачає кілька світлих, обнадійливих рядочків. Можливо з часом прийдуть до Вас. Поки що "в замети журбу заметено". Хоча так довго не може тривати. |