Тетяна Чорновіл Замріяне осіннє...
Листками осінь скапує потроху
На памороззю сріблену траву,
Натхненно стелить золотом дорогу,
Туманом сходить в казку дощову.
Хоч присмерком дорога вечоріє,
В віконну млу ще вигляну разок.
Де ти, моя щемка осіння мріє,
Згубилась серед росяних казок?
Клубиться хмаровиння пелехате
По вітряних шляхах небесних прощ.
Стук обережний чується до хати.
Питаю: – Хто? З кватирки шелест: – Дощ…
08.10.2013 21:08 Антоніна Грицаюк |
 Гарно оспівана осінь та вже не за горами зима! |
08.10.2013 20:28 Тадм |
 кожний рядочок особливий, атмосферний. дуже сподобалось |
08.10.2013 15:57 Оля Стасюк |
 а у нас - бабине літо. Так що шліть дощі,навіть не думайте) а то щось осінь без депресії- вже не цікаво. красивий вірш! чесно-чесно! |
08.10.2013 15:39 Ірина Затинейко-Михалевич |
 Пані Тетяно! Дякую, за Вашу святкову осінь - особливу, піднесену, жіночну...Осінь від Тетяни Чорновіл - варто перечитувати...вона вирівнює душу... |
08.10.2013 11:51 Володимир Пірнач => © |
 Гарно. |
08.10.2013 11:14 Олена Вишневська |
 Казково! |
08.10.2013 07:01 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Замріяно так і гарно! А я вже не хочу пускати в гості дощ... |
08.10.2013 00:59 Світлана Рачинська => © |
 Уявила навіть інтонацію) Картинка ожила! |
08.10.2013 00:13 Деркач Олександр => © |
 вміють же люди...і красиво, і майстерно і без заморочек депресивних, сум але легкий, всього-навсього трохи з шелестом... |
07.10.2013 22:56 Тетяна Белімова => © |
 Гарно))) По-осінньому. |
07.10.2013 22:48 Каранда Галина => © |
 чудово... |