17.01.2017 20:56
для всіх
212
    
  2 | 2  
 © Роман-Мтт

Годувальник

Годувальник фантастично

агрофантастика

– Ми вивели для вас ексклюзивні сорти рослин. Дивіться: насіння пшениці, яка дає 200 грамів борошна в перерахунку на одну рослину, кукурудза зі збільшеною продуктивністю, карликові яблуні і навіть малина!

– А овочі?

– Все є – не турбуйтесь! На борт вам вже завантажені комплекси переробки: міні-млини, екстрактори, печі – все найостанніших моделей. Інструкції із збирання та експлуатації продубльовані і в основній базі даних системи управління, і в чіпах з голографічними зображеннями, і навіть роздруковані на паперових носіях – вони в ящиках з обладнанням в вакуумованих пакетах – розберетеся загалом. Тим більше, в польоті у вас буде на це багато часу.

– А ростити як це все?

– Теж все продумано. Один з членів екіпажу – лікар-біолог, кліматолог і за сумісництвом останні два місяці астроагроном Стів Кольбер. Він пройшов прискорений курс навчання поводження з рослинами і в польоті теж буде продовжувати вивчати цю тему, ставити досліди – у нього окрема програма. База даних з агрономії, результати досліджень в цій сфері за останні сто років, вже закачані в бази даних корабля і особистий архів Кольбера. Там просто мега-архів, повірте – в ньому є відповіді на всі питання! Для вас час польоту при виході зі сну на відновлення становитиме сорок місяців – система вас будитиме близько 5 разів, ви матимете періоди без гіперону по 8 місяців. А на борту є субстрати, добрива. Так що, думаю, зеленою петрушкою ви себе забезпечите.

– Петрушка це, звичайно, добре. А як вирощувати на місці, коли прибудемо?

– Поки ми налагодимо рейси до нової колонії, ви маєте освоїти видобуток і виробництво всього необхідного – щоб самостійно забезпечувати колонію. Пройде років 10-12 за нашими мірками тут і 2 роки там. Перші 3-4 сезони будете використовувати гідрогель.

– Той, що в підгузки кладуть?

– Так! Саме той, тільки трохи продуктивніше. Він має властивість збільшувати свій обсяг в 100-140 разів. Вашою проблемою буде тільки вода – її треба добути або виробити в першу чергу. Частина гідрогелю на перші 20 соток у вас є в чистому вигляді. Частина – в компонентах, для економії місця – ви повинні будете його зробити самі, згідно інструкцій. Цей момент дуже відповідальний – у вас буде лише одна спроба: через економію місця ми вам більше дати не можемо. І якщо цю спробу ви провалите, то про розвиток колонії і збільшенні її населення можете на перші роки забути, або доведеться жити голодними!

Наступний важливий пункт – утилізація відходів життєдіяльності і колоністів, і рослин. Все це ресурс, який стане основою для субстрату, без якого неможлива рекультивація. Не ігноруйте цей фактор. Всіх померлих і загиблих не ховають, а компостують, всі рослинні залишки – теж компостують, випорожнення, відходи, загалом уся органіка йде в компост. Інструкції є – розберетеся. І коли ви перейдете на субстрати природного походження або навчитеся робити ґрунт з місцевих матеріалів – стане легше. Досвід більше ніж п’ятиста наших колоній про це каже напевно.

Тепер наступна проблема – хвороби рослин. Все насіння – стерильне. Але ми нічого не виключаємо: з історії попередніх експедицій ми знаємо, що хвороби, гриби або бактерії все одно потрапляють на посіви. Їх переносять і люди також, і місцеві фітопатогени присутні, і тамтешній ґрунт може піднести сюрпризи у вигляді мінливої ​​кислотності або ще щось. У вас на борту є отрути: пестициди, гербіциди, фунгіциди. Також ви маєте набір хімікатів для первинного їх виробництва. У каталогах отрутохімікатів все розписано: як застосовувати, як виробляти, з чого тощо. Вашим завданням, як глави колонії, буде це питання тримати на невсипущому контролі. Завантаженої хімії вам вистачить на 2-3 сезони – більше дати не можемо – у самих ліміт, ви розумієте. Так що знову доведеться: розвідати, видобути, переробити. Але з цим, думаю проблем не буде: з досвіду минулих колонізацій відомо, що різних елементів для цього вистачає на всіх планетах.

І пам`ятайте, що сільське господарство річ дуже непередбачувана – можливо все! У вас буде три-чотири спроби, щоб виростити пристойний врожай і забезпечити себе всім необхідним. Посівний матеріал, в основному – генномодифіковані гібриди, високопродуктивні прості гібриди і сортове насіння для розмноження і експериментів. Гібриди тримайте на крайній випадок, щоб від голоду не вмерти – вони здатні рости на голому камінні. ГМО-гібриди гарні тільки на перший урожай – це все що в червоних пачках, а далі дають нестабільні результати. Їх можна і розмножувати, і пускати в їжу, тільки як вони себе остаточно покажуть – ніхто не знає. У тепличних умовах, які ви зможете підтримувати перші сезони, вони вас врятують і остаточно не виродяться до п’ятого чи шостого покоління. А далі – безперспективно, якщо не впливати на них, а на це потрібні лабораторії, генетики, витрати енергії, але це довго і малонадійно. Сортове насіння – найнадійніший варіант: це гарні культури, тільки їх продуктивність нижче ніж у гібридів чи перших врожаях від ГМО-рослин.

За планом експедиції за перші два тамтешніх роки ви повинні створити місцеву агрокультуру як таку. До цього терміну треба буде підготувати перші сто гектар плантацій, щоб повністю забезпечити з дворазовим запасом півсотні поселенців. На першому етапі ГМО і гібриди дадуть вам максимум продуктивності, без гарантій подальшого розмноження, а потім освоїте сортове насінництво. От такі прості завдання, мій друже.

– А Стів, е-е-е ...

– Кольбер. Стів Кольбер – уточнив керівник проекту.

– Так, цей Кольбер, він впорається, як думаєте?

– Думаю, так! Він буде завідувати всіма процесами. Йому виділіть дві-три людини для допомоги.

– Як дві-три? У мене все люди розподілені, навчені.

– Ну, це спочатку. Потім звільнитися пара-трійка будівельників. Їх віддасте Кольберу.

– Але мені підібрали саме будівельників. Говорили, що це суворі зодчі з досвідом роботи хоч в льодах, хоч під поверхнею, хоч у відкритому космосі. Всі фахівці, не просто так!

– Нічого, командоре Аткінс, – перебив його начальник проекту, – ось побачите – вони самі попросяться. А як не попросяться – змусьте. Їсти хочеться всім і завжди – переживуть. Це серйозний захід, мене там не буде, вся влада зосереджена в ваших руках, тому у вас є будь-які інструменти впливу на колоністів. Думаю, це буде нескладно – ми підібрали екіпаж з мінімальним рівнем конфліктності. Жінок – досить, первинних ресурсів – теж, тільки працюйте, виживайте і розмножуйтеся! Будете з їжею – виживите. А будете без їжі – вас першого і з`їдять.


Аткінс виразно підняв брову, демонструючи подив і нерозуміння з останнього вислову начальника проекту.


– Це я звичайно перебільшую, Аткінсе. Але якщо відверто, то все просто: їжа – ваша перша, основна, головна задача, на вирішення якої слід направити всі зусилля колонії. Інакше почнеться людоїдство: прецедентів в історії людства просто не злічити! Працюйте так, щоб створити їжу. Звичайно, друге і третє покоління людей трохи здадуть в інтелектуальному плані – їх думки будуть спрямовані на практику і необхідність виживати, але чотири-п’ять поколінь людей зміниться і колонія почне розвиватися також в інших напрямках. Ми це знаємо з практики попередніх колонізацій. Ці дані не афішуються, але ми ними користуємося.

– А що далі?

– Як завжди: вам пам`ятник за життя тут, в метрополії – в галереї великих колонізаторів, пам`ятник років через 100-150 в колонії. Ваше ім`я вписано в історію. А ваші нащадки забезпечені роботою, засобами, ресурсами і, головне, їжею – і там, і тут. Головне – навчиться вирощувати і виробляти там їжу, і з часом, трохи відправляйте нам, згідно інструкцій. Ми залишаємося банком насіння, ми – архів з історією їжі в космосі. Завдяки дотримання цього закону ми підкорили цю галактику! Така наша доля: так склалася історія, що вже поробиш...


* * *


– Фузаріоз на насіння пшениці підсадили, весь набір?

– Так.

– Спори альтернаріозу, кандиди, гільмінтози?

– Так: гнилі, грибки, весь стандартний набір. Перший раз відсотків 30 від сили зберуть.

– Молодці! Тепер ми можемо бути спокійні: як тільки вони зіткнуться з проблемами – відразу почнуть швидше розвиватися. Отже, панове, командор Аткінс нас, звичайно, не чує, але всі разом давайте щиро побажаємо йому успіхів – «Годувальник-2479» вже в дорозі. Нехай і це насіння нашого світу дасть нам благодатні сходи на нових землях. Успіху йому!



Zp-місто, 2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.01.2017 15:57  © ... 

ходити по хліб безпечно, наче, але ніхто не задумується над рівнем загроз, які супроводжують цей процес: від спотикання на сходинці до заклинювання вашої ноги в дверях магазину чи удару струму від терміналу, на якому вводите пін до своєї картки. Але якщо про все це думати - можна мізки звернути собі. :)))))))))

 18.01.2017 22:48  Каранда Галина => © 

от гади)
(це реакція на останній абзац)))
неочікувана кінцівка, в ній вся сіль. Та читати було цікаво. На компості передьоргнуло трохи, та все правильно.
взагалі - актуально. колонізація на часі, як ніколи...

 18.01.2017 07:57  Георгій Грищенко => © 

Гарно. захоплююче, правдиво.