11.04.2011 11:45
1222 views
Rating 3 | 3 users
 © Дмитро Бовдуй

Порцелянова лялька, пластмасовий вампір та вухастий чебурашка... де знайти кров?

Порцелянова лялька солодко та ніжно прорізує свої вени розпеченим на класичному, ніби симфонія, вогнищі ножем  

При цьому не відчуваючи болю, окрім як болю від здивування від того що вона не відчуває болю… 

Від того що вона не відчуває крові… від того що її немає…… 

Бідна та розчарована лялька починає лити свої порцелянові сльози 

Порцелянові думки пропонують їй обрати інший колір 

Але ж ні!... Їй потрібен червоний... Саме червоний!... 

Бо ж вона своїми порцеляновими ручками мріє намалювали  

СПРАВЖНЮ КАРТИНУ!!!... С П Р А В Ж Н Ю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 

Для цього їй потрібен червоний колір 

Адже червоний колір - це колір справжньості… 

Хтось їй порадив кров. Мовляв кров - це найчервоніший, найсправжніший колір… Кров - ЦЕ КОЛІР!!!............ 

Лялько, - казали їй, - тобі потрібна тільки кров! Адже тільки кров містить у собі у рівних пропорціях життя і смерть!... Чуєш?... ТІЛЬКИ КРОВ МІСТИТЬ У СОБІ У РІВНИХ ПРОПОРЦІЯХ ЖИТТЯ І СМЕРТЬ!!!!! ТІЛЬКИ КРОВ!!!….. 

Біднесеньку ляльку заклинило…. 

Мені потрібна кров, - казала вона, - мені потрібна ТІЛЬКИ КРОВ!!!...... Бажано червона!..... Де знайти кров???... Де знайти кров???... ДЕ ЗНАЙТИ КРОВ???!!!!!............. 

- Ти що, бахнута, - запитав вухастий чебурашка на іграшковій полиці поряд з лялькою, - навіщо тобі кров??? 

- Я знаю де знайти кров, цей солодкий вишневий джем - промовив пластмасовий вампір ,що стояв поряд з нею та поряд з чебурашкою, перебиваючи останнього, -Я знаю!!!.... Хочеш покажу де??? 

- Хочу!!! - ствердно відповіла лялька 

- Полетіли! - він взяв її за малесеньку порцелянову ручку, зробив крок в нікуди…. Його пластмасові крила виявились важчими за повітря, і вони разом безнадійно впали на керамічну підлогу магазину… 

…Помираючи лялька підняла свою порцелянову голову, і промовила до чебурашки: 

- Чебурашко, - благала вона, - намалюй замість мене С П Р А В Ж Н Ю К А Р Т И Н У!!!.... БЛАГАЮ!!!..... 

- …І замість мене! - додав пластмасовий вампір… 

Підлога стала кольору смутку, коли кожен з них помер своєю не своєю смертю… Хто порцеляновою,… а хто пластмасовою……… 

- Вони точно БАХНУТІ!!! - констатував чебурашка, - Обоє!!! 

Вербівка 28.03.2011




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.12.2011 22:25  Каранда Галина => Олександр Новіков 

цікаво, чи хотів автор, щоб посміхнуло?) 

 27.12.2011 22:20  Олександр Новіков 

бомба. посміхнуло 

 10.07.2011 18:38  Оля Стасюк 

Гарно. Дуже життєво, хоч про іграшок.

 11.04.2011 20:27  Сон Блакитного Сонця 

Не вірш а пєса

 11.04.2011 20:25  Сон Блакитного Сонця 

На пленеті в сузірі Альфа Придумус склав цей вірш дві сотні світових років назад.Проаналізована и знайдена повна тотожність ваших творів.

Публікації автора Дмитро Бовдуй

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо