13.11.2014 01:38
18+
256
    
  8 | 8  
 © Олена Вишневська

Перевірка на міцність

Перевірка на міцність

Вже давно не писалось…

чорнила сухі… мабуть, в серці?

І, здається, сама собі друга завела… на ліве плече.

Він блефує і мало

Не в кожному слові (так зверхньо)

Ставить крапки над «і». Та боюся, що й він, як усі… утече…


Полуничним сиропом

Байки заливає у вухо:

Ніби казка живе поруч з нами – і скоро щасливий кінець.

Вже прогнав автостопом

Світлішого (з правого) духом, 

І вдає: не його рук ця справа – то сильно подув вітерець.


Все готує підніжки…

Хвостатий, то ж падати разом!

Перевірку на міцність я далі не певна, що в змозі пройти.

В жмутку нервів ще трішки!

Сталевих? Давай без образи

Порцелянова лялька. Та й годі! Сталеві несу лиш хрести…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.11.2014 17:28  Світлана Рачинська => © 

Оленко, вірш вразив. Наші пусті жіночі голівки - лише на перший погляд здаються сильній статі такими... Наші тендітні плечі для когось мужньо стають домом, а для когось ненадійним  тимчасовим прихистком. Але ми - жінки! Ми мислимо серцем навіть з маленького шматочка порцеляни) І нгам оберати! Нема таких, що не пізнали тої ноші. А ти така молодчинка, так з розумінням  і тлумачливо підійшла, осмисленно!... Чудово...

 13.11.2014 20:45  Деркач Олександр => © 

так розумію боротьба серйозна з тим що на лівому...і тривала, бо це не вперше читаю у Вас...

 13.11.2014 12:48  Тадм => © 

Зачепило, Оленко. А ще Ібсен пригадався.....

 13.11.2014 10:20  Ганна Коназюк => © 

Гарний виклад того, про що важко говорити, що важко описати... Але "непосильної ноші" в поетичному плані для Оленки Зеленої немає - знайде вдалі слова, підбере правильні рими...
Оленочко! Вражаючий твір в плані емоційного навантаження, змісту, форми, подачі... Чудово!

 13.11.2014 09:41  Тетяна Чорновіл => © 

Гіркі емоції викликані мабуть непростою миттю в житті.
Нехай усе мине. Щоб не було місця в душі для таких настроїв.

 13.11.2014 09:11  Тетяна Белімова => © 

Колись розкажу тобі, що я про ці "хрести" думаю. Порцелянова лялька - така гіркота. Може, все жива, дихаюча і трішки вільна від ляльковода?

 13.11.2014 03:02  Зельд => © 

Сподіваюся перевірку пройдете.. Ваш твір сподобався, не пропадайте так надовго ) Вас цікаво читати...

 13.11.2014 02:08  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово, але не треба страхатись хвостатих та пелехатих, з них виходять добрі друзі. Страхатись треба людей...
Чи піде, чи залишиться - то справа не варта заходу:хай винникають, хай зникають, головне - ми стабільні та доброзичливі.