30.04.2019 14:50
Без обмежень
42 views
Rating 5 | 2 users
 © Твоя Світла

Оріон

Присвячую Оріонові, що б це не означало

- А ніч... Ніч зачаровує, - вона знову зітхає так, ніби у наступну секунду подивиться співрозмовнику в очі. Та хіба це розмова, коли є лише голос у слухавці?


Та це єдиний промінчик щастя, десь далеко з-за горизонту - його дзвінок. Єдиний спосіб створити ілюзію присутності. Вона струшує з бордової валізи невидимий пил і бере телефон в ліву руку.


Переповнений вагон приміського поїзда. Він ледве набирає швидкість, повільно тягнеться сам і тягне пасажирів. Бабусь з клунками, чиїй спритності можуть позаздрити олімпійські чемпіони. Чоловіків із учорашніми газетами. Студентів. Безрадісний хмільний контингент. А ще Олю.


Як це дивно: у такому місці розмовляти про ніч, та ще й телефоном.


- Чому не день?


- Днем все надто просто. Буденно. Рутина, от і все.


- Ну це так. Я тобі розповідав, чому в дитинстві хотів космонавтом стати?


- Справді? Невже совкова пропаганда польотів на ракетах?


- Дарма іронізуєш. Мені колись дід розказав про те, що зорі такі ж, як наше сонце, тільки трохи далі знаходяться. І все. Дитині ж багато не треба, щоб перетворити це в нав`язливу ідею.


- Ще й яка правда. На зорі любив дивитись, от і в космос теж хотів злітати.


- Я навіть справжню ракету колись змайстрував. Вона була з картону і по-дитячому криво зроблена, але я свято вірив, що вона - диво техніки. Так от, якось вночі вирішив політати і стрибнув з дідової груші. Висновки. По-перше, гравітація існує. По-друге, коли я побачив зірки в очах, мені зовсім перехотілося кудись летіти. По-третє, моєму діду взагалі не можна розказувати історій, бо він потім вигадує мені прізвиська.


- Невже "Гагарін"?


- Він ще півроку називав мене Оріоном...


Тиша у слухавці змусила подумати, що він просто замовчав, та це означало, що дзвінок обірвався. Оля посміхнулася.


Для мене ти не Оріон, хлопче. Ти Всесвіт і кожна зірка у Всесвіті. І якщо я не стану тою, з ким ти збудуєш космос, то хоча б залишуся у спогадах найяскравішою кометою.

Київ 2017




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.05.2019 08:49  Тетяна Ільніцька => © 

Нібито невеликий твір, а як багато авторка встигла і сказати, і розказати) Естетика прощання... А може, треба трохи більше віри в майбутнє, і воно, згідно законів всесвіту, наблизиться? 

 01.05.2019 10:32  © ... => Лора Вчерашнюк 

Рада, що подобається) 

 30.04.2019 20:57  Лора Вчерашнюк => © 

+++++)))) Дякую!! ТЕпло, обнадійливо, мрійливо!!!! 

Публікації автора Твоя Світла

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо