27.06.2017 09:05
для всіх
261
    
  5 | 5  
 © Андрій Осацький

Коли твоя дівчина вагітна…

 

- Мабуть, я вагітна, - мило посміхаючись, промовила Маша, коли ми тільки-но сіли за стіл у кав’ярні.

Я втратив дар мови та навіть не знав, що відповісти. Але я мусив її запитати:

- Від кого?

- Як від кого? – перепитала кохана та обурено сказала. – Звичайно, від тебе!

Дар мови покинув мене вдруге.

- Як? У нас навіть сексу не було! – вичавив я з себе слова.

У повітрі виникла незручна пауза.

- Ну, який ти товстошкірий! – ще більше обурилась дівчина. Вона кинула шкіряну папку з меню на стіл, зробила нещасний вигляд кинутого напризволяще кошеня та промовила:

- А чому ми не можемо уявити, що я вагітна?

Дар мови покинув мене утрете за останні дві хвилини нашої розмови.

З цього часу ми почали грати у «вагітну».

Маша почала майже щодня дзвонити мені в три години ночі та безневинним голосом повідомляти про свої гастрономічні запити. То їй страшенно хочеться їсти креветки, то їй терміново потрібен кавун або баночка червоної ікри.

Я зривався з ліжка та мчав у цілодобовий магазин за вказаними продуктами. Машенька зустрічала мене на порозі з янгольським виглядом, забирала своє замовлення та на прощання цмокала мене у щічку. Після чого я щасливий на крилах любові відлітав додому досипати. На третій день нашої вагітності, гуляючи у парку, Машенька з радістю мене повідомила, що малюк уже ворушиться у неї в животику:

- Ось, доторкнись, - сказала вона і, узявши мою руку, поклала на свій плоский живіт. - Відчуваєш?

- Так, - відповів я, відчуваючи як від хвилювання потіє моя рука. Користуючись моментом, я обійняв її за плечі другою рукою та захотів поцілувати.

Але дівчина присікла мою спробу новим побажанням:

- Я не можу. У мене токсикоз. Принеси краще склянку пепсі.

І мені довелося галопом скакати у напрямку торгівельного кіоску.

На наступному побаченні доступ до тіла знову був закритий новими заскоками коханої.

- А кого ти найбільше хочеш? Хлопчика чи дівчинку? - запитала дівчина, у черговий раз перериваючи мою спробу обійняти та поцілувати її.

Я відчув себе героєм телевізійної програми "Хто хоче стати мільйонером?". Залишилося відповісти на останнє питання і виграти заповітний мільйон доларів, при цьому, як на зло усі, підказки закінчилися. З надією я подивився по сторонах - може хтось з перехожих мені підкаже правильну відповідь? Мабуть, Бог зглянувся наді мною, почувши мої благання про допомогу, і я побачив перед собою маленького ангела - біляву дівчинку. Абсолютно чарівне створіння, яке йшло з мамою назустріч нам.

- Звичайно ж дівчинку. Таку ж гарну та розумну як ти, - підсолодив я відповідь компліментом.

Маша розцвіла і заусміхалася, але потім несподівано спохмурніла і плаксиво вимовила:

- А я хочу хлопчика!

- Ваша відповідь невірна! - почув я гучний голос ведучого телепередачі "Хто хоче стати мільйонером?". – Нажаль, ви покидаєте наше шоу!

- Добре, нехай буде хлопчик, - погодився я, але вечір вже був безнадійно зіпсований. Мені знову довелося скакати у напрямку кафе за молочним коктейлем. Вислуховувати, який я неуважний і незграбний. Вінцем нашої вагітності став вибір імені нашого майбутнього сина.

- Як ми назвемо нашого первістка? - на другому тижні вагітності я почув наступне питання. Пам`ятаючи точно, що ми чекаємо хлопчика, я вимовив:

- Дмитро.

- Фи, як банально! Був у мене один Діма. Жадібний та тупий!

- Олександр? - спробував я вгадати з другого разу.

- Нііі! Зовсім не те. Я не хочу, щоб його Шуріком дратували, як собаку, - відповіла обурено Маша, театрально заламуючи собі руки.

Я вже подумки зібрався мчатися за черговими солодощами, але моя кохана продовжила роздуми:

- Давай виберемо красиве древнє ім`я? Наприклад грецьке - Калістрат! Чи Сидір! Хочеш Сидора?

- Не хочу. Він римується погано, - відповів я, представляючи себе тримаючим Сидора на руках.

- Да, ти правий, - погодилася зі мною Маша.

- Може Гвідон? Про нього сам Пушкін писав.

Розуміючи до чого хилиться наша розмова, я вирішив піти на хитрість та запитав:

- Машенька, люба. Як звуть твого батька?

- Вова, - вимовила кохана.

- А давай нашого сина Володимиром назвемо на честь твого татуся? Ім`я красиве, древнє. Князя так звали. Пам`ятаєш?

- Пам`ятаю. В мене голова болить. Відвези мене додому.

Увечері Маша подзвонила та повідомила, що вже не вагітна.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.06.2017 10:50  Каллистрат => © 

Рассказ хороший. Только вот женщины, как всегда, легкомысленны! А как было бы красиво - Каллистрат!)))))

 28.06.2017 10:43  Каранда Галина => © 

))))) чи то ЛГ така розумна, чи то ЛГ такий тупий:))) що ж буде далі?!)))

я йому співчуваю!)))

момент вибору імені - супер!)))

сиджу, пнамагаюся придумати адекватну риму до імені "Калістрат")

 27.06.2017 09:36  Тетяна Белімова => © 

Усе, безумовно, смішно і легко читається, але виникає маленьке питання про психічне здоров`я Машенькі... Якби в таку гру грала дівчинка 4-6 років - це одне, але коли дівчинці вже 23... Чи це не Маша із попереднього твору, яка сідала в машину до крутелика?