Білий голуб
А я просто була білим голубом...
А я...я просто була білим голубом. Та вистріл твоїх вуст підбив мені крило. Вистріл мовчання, байдужості та зради скинув мене із небес на землю. І я летіла з болем, та впавши не розбилась... Ти закував мене у штучний світ, де навіть повітря здавалося фальшивим. Моє небесно-біле пір”я загрузло у болоті, в брудові та млі. І як я тільки не старалася це змити... Все марно. Тепер я завжди буду чорним птахом, й злетіти зможу лиш на рівні пустих дахів й горищ, де повно таких же бездомних чорних голубів, як я.
І промокаючи під дощем сліз, в надії хоч би трішки стати чистішою, я буду повторювати твоє ім”я...
