01.12.2018 00:19
для всіх
293
    
  3 | 3  
 © Народна Творчість

Коза-дереза

Коза-дереза

Українська народна казка

Були собі дід та баба. Поїхав дід у ярмарок та й купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день посилає дід старшого сина ту козу пасти.

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

Пас, пас хлопець її аж до вечора та й став гнати додому. Тільки до воріт став догонити, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла!

От дід розсердився на сина, що він погано худоби доглядає, та й прогнав його.

На другий день посилає другого сина — меншого. Пас, пас хлопець козу аж до вечора та й став гонити додому.

Тільки став до воріт догонити, а дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла!

От дід і того сина прогнав.

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

На третій день посилає вже жінку.

От вона погнала козу, пасла весь день; ввечері стала догонити до двору, а дід уже стоїть на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: бігла через місточок, ухопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла!

От дід прогнав і бабу.

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

На четвертий день погнав він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а сам навпростець пішов: став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

— Ні, дідусю, я не пила, я й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла!

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

От тоді дід розсердився, пішов до коваля, висталив ніж, став козу різати, а вона вирвалася та й утекла в ліс. У лісі бачить коза зайчнкову хатку, — вона туди вбігла та й заховалась на печі.

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

От прибігає зайчик, коли чує — хтось є в хатці. Зайчик і питається:

— А хто, хто в моїй хатці?

А коза сидить на печі та й каже:


— Я коза-дереза, 

За три копи куплена, 

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, —

Тут тобі й смерть!


От зайчик злякавсь, вибіг з хатки, сів під дубком. Сидить та й плаче. Коли йде ведмідь та й питається:

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

— Як же мені, ведмедику, не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить!

А ведмідь:

— От я його вижену!

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

Побіг до хатки:

— А хто, хто в зайчиковій хатці?

А коза з печі:


— Я коза-дереза, 

За три копи куплена, 

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, —

Тут тобі й смерть!


Ведмідь і злякався.

— Ні, — каже, — зайчику-побігайчику, не вижену — боюсь.

От ізнов пішов зайчик, сів під дубком та й плаче. Коли йде вовк і питається:

— А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, вовчику-братику, не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить!

А вовк:

— От я його вижену!

— Де тобі його вигнати! Тут і ведмідь гнав, та не вигнав.

— Отже, вижену!

Побіг вовк до хатки та й питається:

— А хто, хто в зайчиковій хатці?

А коза з печі:


— Я коза-дереза, 

За три копи куплена, 

Півбока луплена!

Тупу, тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, —

Тут тобі й смерть!


Вовк і злякався.

— Ні, — каже, — зайчику-побігайчику, не вижену — боюсь.

Зайчик ізнов пішов, сів під дубком та й плаче. Коли біжить лисичка, побачила зайчика та й питається:

— А чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, лисичко-сестричко, не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить!

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

А лисичка:

— От я його вижену!

— Де тобі, лисичко, його вигнати! Тут і ведмідь гнав — не вигнав, і вовк гнав, та не вигнав, а то ти!

— Отже, вижену!

Побігла лисичка до хати та:

— А хто, хто в зайчиковій хатці?

А коза з печі:


— Я коза-дереза, 

За три копи куплена, 

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, —

Тут тобі й смерть!


От лисичка теж злякалась.

— Ні, — каже, — зайчику-побігайчику, не вижену — боюсь.

Пішов зайчик, сів під дубком та й знову плаче. Коли це лізе рак-неборак та й питається:

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить!

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

А рак:

— От я його вижену!

— Де тобі його вигнати! Тут ведмідь гнав, та не вигнав, і вовк гнав, та не вигнав, і лисиця гнала, та не вигнала, а то ти!

— Отже, вижену!

От поліз рак у хатку та й питається:

— А хто, хто в зайчиковій хатці?

А коза з печі:


— Я коза-дереза, 

За три копи куплена, 

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, —

Тут тобі й смерть!


А рак усе лізе та лізе, виліз на піч та:


— А я рак-неборак, 

Як ущипну, — буде знак!

Та як ущипне козу клешнями!..


Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".


Коза як замекає, та з печі, та з хати — побігла, тільки видно!

Українська народна казка Коза-дереза.

Українська народна казка "Коза-дереза".

От зайчик радий, прийшов у хатку та так уже ракові дякує! Та й став жити в своїй хатці!


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.12.2018 11:59  Тетяна Чорновіл => © 

Хороша казочка. Одна з моїх улюблених. А ілюстрації - просто чудові!!!