Не янгол
Скинула почорнілі крила. Зневажливо відіпхнула ногою до купи невипраного.
Безглуздо. Кого вона дурить? З одягом ще можна було щось вдіяти, але чорне пір`я не відбілювалось давно.
Як і чорні думки, як почорніла згорблена жорстка мова.
*
Вона колись чула про доброго Бога. Люди розповідали. Так багато і натхненно. Казали, що Він не покидає тих, хто вірний. Дарує те, що попросиш.
Казали, що, коли віра твоя міцна, то і ти сильний, милосердний, винятковий.
І вона зміцнювала її, була у лавах тих сміливців, що у наш час усміхаються до всіх. І на злостиве, виплюнуте "та йди ти...", шукає якихось добрих мудрих слів, що миттю обеззброюють розгніваного зухвальця-співбесідника.
Вона була... До тих пір, поки дізналася, що в той час, коли вона, стоячи на колінах, благально з довірою молилася вдома за здоров`я (забігла на кілька хвилин, щоб переодягтися), стіни лікарні розпачливо викрикували, що вже треба за упокій.
Потім був двадцятихвилинний монолог зіпсованої платівки "він не міг - не міг - не міг - не міг - не міг - не міг".
Її холодні занімілі пальці відривали усім медперсоналом від покривала у квіточку, котре тільки вчора принесла. Свіжовипране. Як він любив. Щоб затулити в`їдливий лікарняний запах.
"Де Ти був? Я відбігла на хвильку і залишила його з Тобою". Мертва тиша.
*
Згодом почалися невдалі спроби зібрати себе докупи. Їй не вдалося, бо, як не шукала по вулицях, будинках, шухлядах - кілька частин зникло безвісти.
Були й ті, кому віддавалася в намаганні досягти забуття, опісля навздогін викрикувала "М*дак" і гучно лязгала дверима, ніби це щось могло змінити.
"Ну, як же боляче, як болить".
Знівечена почорніла душа корчилася і власноруч викидала світлі частки, які ще залишилися в недоторканих досі закутках.
*
Він кидався з боку в бік. Було неспокійно. Їй потрібно відпустити. Набрати повні груди повітря і відчути, яке воно п`янке. Їй потрібно жити.
"Боже, зроби щось. Вона припиняє любити. Вона припиняє любити Тебе. Ти просто отак це і залишиш?" Тепла долоня легко лягла зверху на його, спітнілу від хвилювань, яких просто не повинно бути Там.
М`який голос розлився по всьому тілу. Коротка фраза, замість колискової.
"Ще не час".
