Сьогодні я це зроблю. Протягом останніх кількох тижнів майже тільки про це й думаю. І щоразу приходжу до висновку, що це варто було б зробити одразу потому, або й ще раніше, одразу як... Якомога раніше наскільки це було б можливим, це не дає мені спокою... Я відчуваю що не зробивши цього сьогодні, завтра я почуватимусь ще більшим ідіотом ніж вчора. Згоден, це буде важко, але рано чи пізно це все одно треба зробити. І я нарешті наважився, я твердо вирішив, і я з цим впораюсь. І хто б там що не говорив, мені буде байдуже. Всі так колись роблять, хтось раніше, хтось пізніше, але це буває у всіх, і від цього ніхто не застрахований. Я знаю що я роблю, і впевнений що це правильно. І я сам собі пообіцяв виконати це, і я дотримаюсь своїх слів… Я сьогодні нарешті таки розберу ялинку в кімнаті.
