19.07.2017 09:42
© Григорій Кравцов
Коханій
з рубрики / циклу «Лірика»
Душа моя вогнем палає,
Думки рояться як бджоли у небі,
Дах з голови мов птах злітає,
Хочу кричати: “Я хочу до тебе!”
Я хочу тебе бачити,
Завжди з тобою бути,
І дивні любові ноти
Ніколи не зможу забути!
Не ховай свої ясні очі,
Не лишай самого на муки,
І кожного дня і ночі
Дозволь цілувати руки.
Дозволь обіймати за плечі,
Шепотіти на вушко приємне.
Краса твоя неповторна,
Ти єдина одна невід’ємна!
Дозволь зазирнути у вічі,
Приготуй до цілунку губи,
Я пеститиму твоє тіло
І ласку твою не забуду.
Давай цінувати хвилини,
Проведені разом з тобою,
Душа людська не загине,
Котра зігріта любов’ю.
Давай говорити відверто,
Любов на весь світ прославляти,
В коханні людина вперта,
Про нього не можна мовчати!
Кохання – штука нелегка,
І важко без нього спати,
Але мовчать вуста наші з сумом,
Коли серця продовжують кричати…
Місто Вишневе, 25 квітня 2009 р.