Cирія. Найдавніші Святині Маалули. У Витоків Віри. Рівноапостольна Первомученица Текля
з рубрики / циклу «Сирія нарис»
Історично-біографічний нарис ( історична частина) продовження...
Тут в Маалюле жила і почила, перша християнська мучениця (1), Свята рівноапостольна (2) Текля, учениця (3) Апостола Павла. Місцеві жителі називають Святу " Барката", що означає в перекладі з арамейської Благословенна.
Текля народилася надзвичайно гарною дівчиною у родині багатих язичників, в місті Іконії (пізніше Конья, територія сучасної Туреччини). У 18 років вона була заручена зі знатним юнаком Фамірідом.
Йшов 45 рік від Різдва Христового, Текля сиділа біля відкритого вікна, коли в місто увійшли Апостоли Павло і Варнава (4). За Промислом Божим, Павло зупинився біля її вікна і почав проповідувати Євангеліє, Благодать цнотливості і благочестя. Фекла слухала його три дні і три ночі, відмовляючись від їжі та інших занять. І істинно увірувала в Господа Ісуса Христа, прийнявши рішення відмовитися від мирського життя і присвятити себе Богу, все життя зберігаючи дівоцтво. За, що Апостоли були відправлені у в`язницю, проте, вранці були звільнені, а Текля (за наполяганням її матері, непримиренної і жорстокої язичниці) засуджена до спалення на вогнищі. Однак, Свята залишилася неушкодженою, бо раптова злива загасила вогонь, люди злякалися, а Текля зійшла з місця страти і відправилася з Апостолами в Древню Сирію м. Антіохію.
Однак, коли вони прийшли на Святу Землю, нечестивою пристрастю до Теклі запалився язичник, намісник Антіохії Олександр. І за відмову йому скоритися, Текля знову була засуджена до страти, її кинули на поживу левам, але левиця лягла біля її ніг, і Свята залишилася неушкоджена. Порахувавши, що її одяг зачарованний, на другий день Святу роздягли і кинули до голодних левів і ведмедя, однак, і вони її не чіпали. Левиця загризла ведмедя і вступила в сутичку з левом, в результаті якої, вбила його і сама віддала життя за Святу. Після цього ще багато хижаків були випущені, але Текля, перебувала в молитві і залишалася неушкодженою.
Потім Свята обернулася і побачила водойму. Жінки почали благати її, щоб вона не входила у воду з тюленями, сам игемон (5) заплакав, але вона увійшла в ставок, зі словами: “ В ім`я Ісуса Христа, хрещуся в останній мій день!". І була навколо неї хмара полум`яна, так, що приховувала її наготу, а тюлені спливли мертвими, потім у воду випустили ще більш мерзенних тварюк, але вони не чіпали Святу. Однак, намісник не зупинявся і наказав прив`язати Теклю між двох биків, яких били розпеченими залізними прутами, що б вони розірвали її. Але прути перепалили мотузку, і звірі її не чіпали.
Тоді Олександр запитав, : "хто твій Бог, що дає таку силу тобі"?
“Я раба Бога єдиного. У ньому в одному шлях до спасіння і вічного життя", - відповіла Текля. Намісник відпустив Святу, тоді багато язичників увірували у Христа. А Павло благословив, своє духовне чадо: "Іди, вчи народи слову Христову!", і велів їй перебувати в Селевкії (6).
Вона успішно поширювала Християнство на Сирійській Землі (7). Це нам відомо з єдиного апокрифічного (8) джерела про життя Святої: «Діяння Павла і Теклі», датованого II століттям.
Згідно з переказами, після довгих мандрів, вона вирушила в гори Каламун, (сучасна Маалула, мухафаза Дамаска), однак на шляху її наздогнали язичники, Свята почала благати Господа і розступилася Велика гора, утворюючи вузький прохід, через який, Свята змогла сховатися. Тут вона оселилася в одній з печер з джерелом, несла свій подвиг дівоцтва і відлюдництва, сюди ж приходили люди, які прагнули до благочестя і чеснот, і селилися в сусідніх печерах.
Свята зробила багато чудес, зцілювала хворих, давала духовні поради і звичайно, багатьох звернула в християнство, тому вона величається рівноапостольною.
Одного разу, її помітив язичницький жрець, що проїжджав повз, зачарований її красою, він наблизився до Теклі з нечестивими намірами. Свята відштовхнула його, він впав на Землю і пролежав так три дні. Потім він говорив, що зустрів богиню і зазнав від неї.
Ледве дійшовши до будинку, він покликав живописця і велів йому зобразити побачену ним богиню. Тоді була написана перша Ікона Святої Теклі. А язичницький жрець, увірував у Христа і став дбайливо зберігати в своєму будинку Ікону Святої.
Тут в Маалулі Діва текла спочила і була похована у віці 90 років. У печері, на місці її кончини заснований Храм і споруджений Вівтар, де згідно з переказами, спочивають мощі Святої (9). У IV-V століттях тут був заснований жіночий Православний Монастир Антіохійського патріархату.
***
1. Постраждала в першому столітті за віру Христову і була першою мученицею християнської серед усіх жінок.
2. Рівна Апостолам, найменування Святих, які особливо прославилися проповідям Євангелія і зверненням народів в християнську віру.
3. Засновник Антіохійського патріархату.
4. Засновник Кіпрської церкви
5. Римський воєначальник, намісник
6. “Селеквія, місто в державі Селевкідів, засноване у гирлі Оронту (арабською Ель-Асі) римським полководцем Селевком I Нікатором, приблизно в 300 році до н. е., недалеко від Антіохії”, - Біблійний словник Еріка Нюстрема.
7. Відомо так само, що Свята перед тим, як проповідувати Євангеліє і хрестити багатьох жителів Сирії, вирушила на батьківщину і обернула в Християнську віру свою матір, яка раніше закликала до її страти.
8. У християнстві - література неканонічна, але не заборонена Церквою.
9. Однак, на ряду з цим існує й інша легенда, згідно якої, Текля бігла від язичників у віці 90 і коли вони її наздоганяли, Свята стала благати Бога, на що розступилася Велика гора, укривши Святу, яка і стала її могилою.
***
Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)
Далі буде...
