Сирія. Біля витоків Віри. Древня Східна Церква. Святий Ігнатій Богоносець
Історично-біографічний нарис ( історична частина) продовження...
У 35 році від Різдва Христового народився майбутній Єпископ Антіохійський (1), муж Апостольський (2), архімандрит, Святий Ігнатій Богоносець, учень Апостола Іоана (Богослова) (3). "Ігнатій був поставлений єпископом самими апостолами, і володів усіма чеснотами – яких вимагав від єпископа Павел; він керував Церквою в найважчий час, при гоніннях ззовні й невлаштованості ще всередині, – керував Антіохійською, дуже великою церквою, – і був наступником самому ап. Петру "(4). Єпископ Ігнатій очолював кафедру з 68 року довічно (до 107 року).
"...в історії ранньої Церкви Ігнатій був першим великим християнським письменником неєврейського походження і з неєврейського оточення, і в його листах міститься досить мало посилань на Старий Завіт" (5)
Святий Ігнатій говорив: "Хто носить Христа Бога в душі своїй є Богоносець". Також він звертається в Посланні до жителів Ефеса:" Богоносці й Храмоносці, святоносці, у всьому прикрашені заповідями Ісуса Христа " (6).
"Існує благочестива легенда, що дитина, яку Христос, поставив посеред своїх учнів, сказавши:"...якщо не звернетеся і не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне " [Євангеліє від Матвія 18:3, 5; Євангеліє від Марка 9:37; Євангеліє від Луки 9:48] ... був маленький Ігнатій, проте хронологічно це навряд чи можливо. Також і Св. Іоанн Златоуст свідчить, що св.Ігнатій не бачив Господа у плоті". (7)
Ігнатій був споглядачем Божих Одкровень. В один із днів Святому відкрилися ангельські лики, які співали на два хори. Спочатку співав один, а другий мовчав, потім співав другий. Вони ніби передавали один одному ангельську пісню, прославляючи Святу Трійцю. Після чого, Святий Ігнатій встановив такий порядок священних співів спочатку в Антіохійській церкві, а потім даний світлий чин був прийнятий і у всіх церквах.
За часів імператора Траяна (8) християни піддавалися жорстоким гонінням і стратам. Про прославлені чесноти Святого Єпископа стало відомо й імператору. Він умовляв Ігнатія відмовитися від віри в Ісуса і принести жертву язичницьким богам. Але Святий Богоносець осоромив імператора і його ідолів, пояснивши: “ти, по Омані, язичницьких бісів величаєш богами: але один є Бог, Який створив небо і землю і море, і все, що в них знаходиться; і один Христос Ісус, Син Божий Єдинородний, який нехай удостоїть мене свого царства" (9), за це він був засуджений до публічної страти у вигляді розтерзання дикими левами на арені амфітеатру в м. Римі. Десять жорстоких воїнів уклали в узи Святого і повели з рідної і гаряче улюбленої Антіохії (Сирії), де він жив і проповідував, очолюючи Антіохійську Церкву протягом 40 років, де залишилася його паства, його будинок, його серце. І повели в чужу країну, щоб прийняти смерть, але це була смерть за Христа, така Жадана для Святого. Він прагнув у всьому наслідувати свого Вчителя. Цьому він наставляв і нас у своїх посланнях до жителів тих міст, по яких він проходив по дорозі до місця страти; і до свого друга Єпископа Смирнського (10) Полікарпа, прославленого в лику Священномучеників.
Шлях Святого під вартою з Антіохії проходив через Малу Азію (сучасна територія Туреччини) в Європу, в м. Рим. Так, його шлях пролягав по території Лідії (держава в Малій Азії) до берегів Егейського моря через Філадельфію (від грецького "братська любов") або "маленькі Афіни" (Сучасне м. Алашехір, Туреччина) і Смирну (8 км на північний захід від Ефеса, Сучасне м. Ізмір, Туреччина) до Троаду або Олександрії Троадської. Після чого, Святий пішим перетнув Філіппополь (сучасна Болгарія), Македонію, потім Епідамн (сучасна Албанія), звідки через Адріатичне море прибув до Італії.
_“На шляху з Сирії до Риму, на суші й на морі, вночі й вдень я вже борюся зі звірами, будучи пов`язаний з десятьма леопардами, тобто з загоном воїнів, які від благодіянь, які їм надаються, робляться тільки зліше. Образами їх я більше навчаюся, але цим не виправдовуюся "(послання до римлян, глава 5)
У Смирні Святий написав послання християнам лідійських міст: магнезійцям, жителям Магнезії або Магнезії на Меандрі історичної області Іонії; єфесянам жителям Єфеса; траллійцям, жителям Тралл, а також римлянам. З Троади Єпископ Ігнатій писав християнам Cмирни й Єпископу Cмирни Святому Полікарпу, а також жителям Філадельфії.
У своїх листах, у своїх посланнях (11) Святий благав не просити про його пощаду: "я пишу церквам і всім говорю, що добровільно вмираю за Бога, якщо тільки ви не перешкодите мені. Благаю вас: не надайте мені неблагополучної любові. Залиште мене бути їжею звірів і за допомогою їх досягти Бога. Я пшениця Божа: нехай змелють мене зуби звірів, щоб я зробився чистим хлібом Христовим. Краще приголубите цих звірів, щоб вони стали труною моєю і нічого не залишили від мого тіла, щоб по смерті не бути мені кому-небудь в тягар. (послання до римлян, глава 4)
"Не робіть для мене нічого більше, як щоб я був закланний Богу тепер, коли жертовник вже готовий, і тоді складіть любов`ю хор і заспівайте хвалебну пісню Отцю у Христі Ісусі, що Бог удостоїв єпископа Сирії закликати зі сходу на захід. Прекрасно мені закотитися від світу до Бога, щоб в ньому мені засяяти". (послання до римлян, глава 5)
"Поминайте в молитві Вашої Церкву сірську (сирійську): у неї, замість мене, Пастир тепер Бог. Один Ісус Христос буде єпископствувати в ній і любов ваша " (послання до римлян, глава 10)
1. У своїх посланнях Святий проповідував про важливість єднання Церковного: "якщо молитва двох має велику силу, то скільки сильніше молитва єпископа і цілої Церкви? Тому хто не ходить в загальні збори, той вже загордився і сам засудив себе; бо написано: Бог гордим противиться. Постараємося ж не противитися єпископу, щоб нам бути покірними Богу". (послання до єфесян, глава 5).
"Той хто шанує єпископа, шанований Богом; робить що-небудь без відома єпископа, служить дияволу" (Послання до смирнян, глава 9).
"Отже, намагайтеся частіше збиратися для Євхаристії й славослів`я Бога. Бо, якщо ви часто збираєтеся разом, то скидаються сили сатани, і однодумністю вашої віри руйнуються згубні його справи. Немає нічого кращого миру, бо їм знищується всяка брань небесних і земних духів "(послання до єфесян, глава 13)
2. Святий вчив не слухати помилкових вчителів і бігти від єретиків:
"Деякі мають звичай підступно мати Ім`я Христове, тим часом роблять справи, негідні Бога. Від них ви повинні тікати, як від диких звірів; бо це скажені пси, яки нишком кусають "(послання до єфесян глава 7)
"Отже, ніхто та не зваблює вас, втім, ви й не піддаєтеся звабам, будучи цілком віддані Богу "(послання до єфесян, глава 8)
3. Антіохійський Єпископ закликав до смиренномудрісті замість велемовності, до лагідності замість гніву, до молитви замість лихослів`я. "Не будемо намагатися наслідувати їм ... а постараємося бути наслідувачами Господу "(послання до єфесян, глава 10). Він наставляв безперервно молиться за інших, щоб відкрився їм шлях до спасіння.
"Ще більше, знаю, що, коли хвалю вас, ви червонієте, як написано: праведний-обвинувач самого себе "(послання до магнезійців, глава 12).
4. Святий Єпископ вчив, що віра — це Плоть Господня, а Кров — це Любов його. "Невіруючий в кров Христову буде судимий, хоча б то був ангел. У єретиків немає і чеснот християнських". (послання до смирнян, глава 6)
5. Ігнатій Богоносець закликав віддалятися від навчань юдейських: "бо якщо ми досі ще живемо за законом юдейським, то через це відкрито зізнаємося, що ми не отримали благодаті "(послання до магнезійців, глава 7)
20 грудня 107 Єпископ Антіохійський Святий Ігнатій Богоносець прибув до Риму, де мужньо і сміливо прийняв страту, смерть в Ім`я Ісуса, на сцені амфітеатру, де він був розтерзаний чотирма голодними левами в присутності великої кількості глядачів. Мощі Святого (великі кістки) були заховані християнами, які, будучи очевидцями смерті Богоносця невпинно плакали про нього. Однак, коли вони заснули їм з`явився Святий Ігнатій. Одні бачили його, як він молиться за них, інших він обіймав. Треті ж побачили, як він постав перед Господом у поті, як після важкого випробування. Прокинувшись, вони зрозуміли свої сни й втішилися.
Після жорстокої страти Святого Траян, дізнавшись про його мужність і силу духу, про те, як він з радістю і без страху йшов на смерть за свого Бога Ісуса Христа дуже шкодував про Ігнатія. Імператор велів повернути мощі Єпископа в Антіохію (107 році) і припинив гоніння на християн у Сирії, тобто видав закон, що поліпшує становище християн Антіохії, замість старого закону за яким визнавав християнство забороненою релігією. У 540-637 рр мощі Святого були перенесені до церкви Святого Климента в м. Римі (Італія).
Єпископ Антіохійський був прославлений в лику Священномучеників. У Дамаску на честь нього зведений Храм Священномученика Ігнатія Богоносця.
Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)) . Далі буде...
1. Антіохійська Церква (з 451 року Патріархат). Антіохійський Патріархат є одним з чотирьох Древніх Патріархатів Вселенської Церкви на Сході, який, за переказами, заснували в 33 році Первоверховні Апостоли Петро і Павло. У перші три століття нашої ери, територіально була найбільшою в християнському світі. Очолює Патріарх Великої Антіохії, Сирії, Кілікії, Месопотамії і всього Сходу.
2. Мужі апостольські — учні апостолів, автори ранньохристиянських текстів другої половини 1 століття - 2 століття.
3. Згідно з "Мученицькими актами Ігнатія Богоносця", які були записані дияконами, які супроводжували його — Філоном і Агафоподом і видані Рюінаром Тьєррі в 1689 році. Їх імена вказує і Сам святий в своїх "посланнях".
4. "Похвала святому священномученику Ігнатію Богоносцю, колишньому архієпископу Антіохії великої, який був відведений в Рим і там зазнав мучеництво, а звідти знову перенесений в Антіохію". Іоана Златоуста.
Однак, і. Кесарійський і Дмитро Ростовський називають Ігнатія третім Єпископом після Святого Євода (Апостола від сімдесяти). Інші ж джерела вважають, що Євод і Ігнатій очолювали Антіохійську кафедру одночасно.
5. Протоієрей Іоанн Мейендорф (1926 -1992 рр), богослов, церковний історик, російського походження. Декан Свято-Володимирської духовної семінарії в Америці (штат Нью-Йорк).
6. Послання до ефесян, глава 9.
7. "Введення у Святоотцівське богослов`я", глава 1. Протоієрей Іоанн Мейендорф .
* Роки життя Спасителя 7 рік до н. е . - 33 рік. Роки життя Ігнатія Богоносця 35 Р. - 107 р.
8. Марк Ульпій Нерва Траян з династії Антонінів (53-117 рр). Правив 98 - 117 рр.
9. "Мученицькі Акти Ігнатія Богоносця”
10. Історична область у Малій Азії
11. Послання до єфесян, магнезійців, траллійців, філадельфійців, смирнян, а також до Полікарпа Смирнського.