13.04.2019 17:46
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Липа Ольга - Душа Українки

Сирія. Святі брати, легіонери Сергій і Вакх. Рожева перлина - Ресафа

Історично-біографічний нарис ( історична частина) продовження...

Сергій і Вакх були римськими воїнами, придворними Гая Галерія Валерія Максиміана цезаря — римського імператора в 293-311 роках і користувалися його особливою повагою. Брати сповідували Християнство, але змушені були приховувати це, бо Максиміан був язичником і до послідовників Христа ставився непримиренно. Одного разу, заздрісники Святих донесли государю, те, що вони сповідують Християнську Віру і відмовляються поклонятися ідолам. Щоб переконатися в словах донощиків, Максиміан влаштував розкішне свято на честь своїх богів і запросив на нього всіх відомих людей. Однак, Сергій і Вакх відмовилися увійти їхнє святилище, вклонитися ідолам і скуштувати від жертовника.


Максиміан жорстоко покарав Святих братів, велів надіти на них Жіночий одяг і водити по місту, в посміяння народу, але Сергій і Вакх не відреклися від Ісуса. За що вони були передані ігемону (1), правителю східної частині Сирії, кровожерному язичнику Антіоху, який, однак, запобігав перед Святим, бо був зобов`язаний їм своєю посадою і славою. Iгемон благав братів відректися від Христа, але брати відповідали йому: «Даремно ти хочеш промовою своєю спокусити нас: для шукаючих небесного життя – честь і безчестя, і життя, і смерть – рішуче байдужі».


На, що Антіох, відомий своєю жорстокістю, звелів забити Вакха до смерті і кинути на розтерзання диким звірам, останки якого були знайдені і поховані місцевими християнами на березі Євфрату, в Барбалісосі, прикордонному місті історичної області Евфратесія(2), (раніше Коммагена).



Сергія ж катували, взувши в залізні чоботи з цвяхами, в яких він йшов цілий день, але вночі Господь його повністю зцілив. Чому Антіох був безмірно здивований, однак, це його не зупинило, Святого знову взули уті ж чоботи і змусили йти до міста Ресафи (арабською الرصافة )


(3), в Сирійській пустелі, в декількох десятках кілометрів від Барбалісоса. Там Святий був страчений і похований християнською громадою. Пізніше, віруючі намагалися забрати мощі Сергія з метою їх перепоховання, але в цей момент над його могилою з`явився вогненний стовп. Тоді люди зрозуміли, що Святий не хоче залишати місця, де він прийняв мученицьку смерть в Ім`я Христа.



Незабаром, Ресафа стала об`єктом паломництва, найбільш шанованим в регіоні після Єрусалиму, і отримала назву Сергіополь - "місто Сергія" історичної області Єфвратесія, (Сучасний м. Ер-Русафа, мухафаза Ер-Раккі(4) в Сирії, арабською مُحافة الرقة).



IV-V вв на місці його мученицької кончини зведений Храм Сергія і Вакха Антіохійського Патріархату і заснована Сергіопольська митрополія. У Храм були перенесені пахучі мощі Святого собором (5) з п`ятнадцяти священиків. Згідно зі свідченням письменника-сучасника, Прокопія Кесарійського (6) в ньому зберігалися найцінніші церковні скарби.



Після арабського завоювання в 634-640 роках, Ресафа стала резиденцією Халіфа, він звів тут свої палаци, а поруч з Храмом заснував Мечеть, яка до наших днів майже не збереглася, проте, місто продовжувало бути одним з найбільш шанованих центрів паломництва християн Східної Церкви.


Таємниче і колись квітуче місто з рожевого кварцу, яке так дивно гарно на заході, ніби світиться зсередини, немов там ще живуть його вдячні люди, відпочивають паломники і грає Псалтир, був покинутий в XIII столітті і перетворився на руїни. Але які величні... міські ворота, фортечні стіни, стародавні вежі і Храми, гігантські цистерни для запасів води (так як в місті не було водопроводу і джерела).



Ресафа була заснована на місці фортеці, що служила військовим табором ассірійців (датована 9 століттям до н. е.). В часи Візантійської імперії була територією римсько-перських воєн і тому була добре укріпленим містом. При правлінні Селевкідів і пізніше в складі Римської імперії місто розквітало і займало вагоме значення, так як через нього проходили важливі караванні шляхі до Середземного моря. На початку VI століття Сергіополь був на нетривалий час перейменований в м. Анастасіополь (491 -518 рр.) імператором Анастасієм I Дикором (7). Однак, його наступник Святий благовірний імператор Юстиніан (8) близько 518 року знову перейменував місто в Сергопіоль і організував масштабну роботу з будівництва та зміцнення міста.


“Юстиніан...оточив місто однієї з найчудовіших стін і забезпечив його цілим багатством вод, наповнивши нею всі басейни. До цього він збудував тут будинки, галереї та інші споруди, які зазвичай служать прикрасою для міста. Помістив він тут і військовий гарнізон для охорони в хвилину необхідності кріпаків стін", - Прокопій Кесарійський.



У 540 році перський правитель шах Хосров I почав чергову війну з римською імперією і відправився в неправедний похід. Він зруйнував та пограбував Антіохію (9), а далі його шлях з шеститисячної армії лежав до Сергополісу, в якому на той момент, за збігом обставин було не більше 200 солдатів, але сталося неймовірне і шеститисячна армія кілька днів осаждавшая місто, изнуряемая жагою покинула його і більше не повернулася. Так Святі римські воїни не пустили в місто вандалів і грабіжників.


За переказами, кожен рік, 7 листопаду (20 листопаду за новим стилем), у день смерті Сергія, дикі звірі, виходили з навколишніх пустель і збиралися на тому місці, де спочатку був похований Святий мученик, для людей вони були абсолютно безпечними, не чіпали худобу, наче ставали праведниками. Недарма рекли Великі Отці Церкви, що, коли людина стане святою і хижаки звільняться. Це місце так само відоме чудовими зціленнями біснуватих і болячих.

***


1. Воєначальник, намісник в стародавньому Римі.


2. Провінція, заснована першим римським імператором, який прийняв Християнство, Святим Рівноапостольним Костянтином Великим (272-337 рр), правил з 306 року до дня своєї праведної смерті.


3. У Старому Завіті згадується як Рецеф ( на івриті: "міцне місце"). Книга Пророка Ісаї, 37:12.


4. Заснована в середині III століття до н. е. царем селевкидів Селевком II Каллиником, однак, сліди перших поселень датуються 10 000 - 8 000 років до н. е. Із заходу на схід мухафазу перетинає річка Євфрат, на якому створено велике водосховище Ель-Асад (на честь минулого президента Сирії - Хафеза - аль -Асада). На півночі адміністративного району Ет-Телль-ель-Аб`яд (арабською تل أبيض - "білий пагорб") проходить кордон з Туреччиною. Південна сирійська частина іменується - м. Рас-аль-Айн, північна Турецька - м. Джейланпинар. 5. Зібрання.


6. Прокопій Кесарійський (жив близько 500-565 рр.) - військовий радник і секретар римського воєначальника Флавія Велізарія, письменник, історик, ритор, юрист, сирійського (арамейської) походження.


7. Народився в Діррахіі, на узбережжі Адріатичного моря (сучасна Албанія) в 430 році. Правил Римської імперією в 491-518 роках. Анастасій отримав прізвисько Дикор (від грецького "двох зіничний") так як у нього одне око булоблакитного кольору, а iнше коричневого). У християнських літописців іменувався Анастасієм "нечестивим" через приналежність до монофізитів (християнська течія, яка не дотримується догми про справжнє людство Ісуса). Помер від удару блискавки.


8. Флавій Петро Саватій Юстиніан, народився в 483 році в Македонії (Греція), правив Римською імперією з 527 по 565 рік (до своєї мирної кончини). Був одружений на Святий Феодорі (колишній куртизанці, яка розкаялась по великій силі Благодаті і прийшла до Святості) шануються у лику Благовірних (лик Святості монархів і князів і їх дружин, які жили у благочесті, милості і турботі про зміцнення християнської віри.) Будучи імператором, вніс неоціненний внесок у розповсюдження ортодоксального християнства, викорінення язичництва, боровся за чистоту православної Віри, побудував безліч Храмів, був надзвичайно побожним і благочестивим правителем. Видав повне зібрання римських законів, в тому числі встановив повсюдне і обов`язкове святкування Різдва, Хрещення і Воскресіння Господа, Благовіщення Пресвятої Богородиці.



Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)


Далі буде...


Рекомендуємо також:

На ілюстрації - Древня Ресафа, руїни Храму.



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.04.2019 18:46  © ... => Тетяна Ільніцька 

Пані Танечко, це Ви мене надихаєте, якби не Ви, я б нічого цього не написала...!!! Щиро дякую за Натхнення. Дуже важкі були ранньохристиянські часи, іудеї, язичники... а хтось згадає про Святу інквізицію і теж буде логічний... Зважаючи на важкий досвід минулих років, згідно з основними принципами світового права, злочини вчинені на ґрунті релігійної ненависті, є найбільш обтяжливим обстаятельством. А витоки жорстокості, звідки вони... про це наскільки нам відомо не писали навіть Великі Отці Церкви... Єди...

 16.04.2019 09:22  Тетяна Ільніцька => © 

Цікавий і водночас повчальний текст, пані Олечко! Як багато Ви знаєте - щоразу дивуєте новими фактами. Історія християнства - сумна оповідь. А чого так? Ми, напевно, ніколи не зрозуміємо, як і не збагнемо витоки людської жорстокості, бажання заподіяти зло ближньому.
Уявила собі "місто з рожевого кварцу", яким воно, напевно, було прекрасним, піднесеним, справді повітряним!
Щиро дякую за цікаву оповідь! Ви надихаєте! 

Публікації автора Липа Ольга - Душа Українки

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо