01.11.2019 08:57
для всіх
146
    
  5 | 5  
 © Ольга Білицька

Надмірна досконалість

Одного разу старий жебрак йшов кварталом ремісників. Він побачив молодого хлопця, який карбував скульптуру, старанно обтесуючи всі її боки. Юний майстер робив все повільно, відходив і милувався своїм твором, підходив і продовжував далі. Проте потім незадоволено зітхнув і зрештою відкинув заготовку.

- Як довго ти працював над нею, юначе? – спитав старий жебрак.

- Три місяці, - відказав молодий майстер.

- Довго. І тобі не шкода цього часі і своєї праці?

- Трохи шкода. Але що маю робити, якщо вона недосконала?

- А що таке досконалість? – знову запитав старець.

Хлопець завагався: «Це коли немає недоліків».

- А що таке недоліки?

- Те, що не подобається мені, те що зганьбить мене в очах інших людей.

- Послухай мої історію, юний друже. Я теж колись був скульптором і прагнув досконалості. Працював старанно і надто повільно, тому заробляв менше за інших ремісників. Але я знайшов багатого замовника, що цінував моє мистецтво і міг годувати родину. Проте той багатій помер. Інші покупці хотіли отримати речі швидше. Вони прагнули простих витворів, що робляться швидко, а не шедеврів, на які витрачаються роки. А я продовжував роботу як і раніше. Боявся, що мої скульптури не лишаться у віках, боявся людського осуду. Зрештою збіднів, опинився з дружиною і дітьми на вулиці. Отже моя тобі порада – працюй сумлінно, але не надто старанно, дотримуйся правил, те не будь повільним. Не прагни досконалості, бо людині вона непідвладна. Не думай, що скажуть інші люди. Робити щось надто добре – погано, це марна справа, юначе, все одно що кидати виклик богам!

І старий жебрак повільно рушив далі, спираючись на грубий дерев’яний ціпок.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.11.2019 11:37  Самотній Кіт => © 

досконалість зостанеться в віках.. багато митців закінчували свій вік у злиднях.... але іх шедеври живуть, і мають високу вартість...

 01.11.2019 17:45  Панін Олександр Мико... => © 

Мудра притча, написано гарно...

 01.11.2019 10:29  Костенюк => © 

Гарно! Змусило подумати. Я впевнений, що мистецтво і гроші речі несумісні, цьому є багато прикладів... Але ремісник не митець. Сам вибери хто ти) Дякую, пані Ольго!

 01.11.2019 09:31  Каллистрат => © 

Спасибо за притчу !
Это да! Я когда-то одну работу переделывал семь раз пока не сказал сам себе "Гут!" )))
Бывает.)))
В советское время был такой грузинский фильм "Мимино". Так там один маляр подбирал колор для стены до тех пор, пока у него "по спине не пробегал мурашек" ))) То есть, когда даже спинной мозг говорит тебе "Да!!!", вот тогда всё в норме и можно жить спокойно)))
И, даже сейчас, мы иногда спрашиваем друг у друга: "Ну что, мурашек по спине уже пробегал?!"
"Да ещё нет, наверное где-то сдох, собака, никак не закончить работу."
Бедный мурашек )))

 01.11.2019 09:03  Тетяна Белімова => © 

На мій погляд, досконалість не буває надмірною. Або вона є, або ж її немає, іншого не може бути, тим-то, напевне, митці й різняться від ремісників))))