01.11.2019 08:57
Без обмежень
43 views
Rating 5 | 4 users
 © Ольга Білицька

Надмірна досконалість

Одного разу старий жебрак йшов кварталом ремісників. Він побачив молодого хлопця, який карбував скульптуру, старанно обтесуючи всі її боки. Юний майстер робив все повільно, відходив і милувався своїм твором, підходив і продовжував далі. Проте потім незадоволено зітхнув і зрештою відкинув заготовку.

- Як довго ти працював над нею, юначе? – спитав старий жебрак.

- Три місяці, - відказав молодий майстер.

- Довго. І тобі не шкода цього часі і своєї праці?

- Трохи шкода. Але що маю робити, якщо вона недосконала?

- А що таке досконалість? – знову запитав старець.

Хлопець завагався: «Це коли немає недоліків».

- А що таке недоліки?

- Те, що не подобається мені, те що зганьбить мене в очах інших людей.

- Послухай мої історію, юний друже. Я теж колись був скульптором і прагнув досконалості. Працював старанно і надто повільно, тому заробляв менше за інших ремісників. Але я знайшов багатого замовника, що цінував моє мистецтво і міг годувати родину. Проте той багатій помер. Інші покупці хотіли отримати речі швидше. Вони прагнули простих витворів, що робляться швидко, а не шедеврів, на які витрачаються роки. А я продовжував роботу як і раніше. Боявся, що мої скульптури не лишаться у віках, боявся людського осуду. Зрештою збіднів, опинився з дружиною і дітьми на вулиці. Отже моя тобі порада – працюй сумлінно, але не надто старанно, дотримуйся правил, те не будь повільним. Не прагни досконалості, бо людині вона непідвладна. Не думай, що скажуть інші люди. Робити щось надто добре – погано, це марна справа, юначе, все одно що кидати виклик богам!

І старий жебрак повільно рушив далі, спираючись на грубий дерев’яний ціпок.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.11.2019 12:42  © ... => Одинокий Кот 

Дякую за коментар. Це правда, і шкода, що більшість з тих людей, кого тепер визнали за геніїв, жили в бідності. Але мені здається, що їх твори народжувались легко і швидко з великого натхнення. Хоча, можливо, я помиляюся. 

 02.11.2019 12:35  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександр! Не очікувала, що вона приверне стільки уваги. 

 02.11.2019 12:34  © ... => Костенюк 

Дякую, пане Костенюк! Зараз багатьом митцям доводиться догоджати публіці, щоб заробити гроші. Або вони поєднують діятільність, наприклад, копірайтеру, який пише рекламні статті потім важко "переключитися" на художню літературу. Хоч, може й не кожному. 

 02.11.2019 12:30  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

І Вам дякую за цікавий і дотепний коментар. Чесно кажучи, ідея виникла, коли спостерігала як друг працює. Здається, в нього ніколи цей "мурашек" не пробігає і не пробіжить) 

 02.11.2019 12:27  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже вдало помічено, пані Тетяно., нажаль, часто ремісників плутають з митцями, і навпаки. 

 02.11.2019 11:37  Одинокий Кот => © 

досконалість зостанеться в віках.. багато митців закінчували свій вік у злиднях.... але іх шедеври живуть, і мають високу вартість... 

 01.11.2019 17:45  Панін Олександр Мико... => © 

Мудра притча, написано гарно... 

 01.11.2019 10:29  Костенюк => © 

Гарно! Змусило подумати. Я впевнений, що мистецтво і гроші речі несумісні, цьому є багато прикладів... Але ремісник не митець. Сам вибери хто ти) Дякую, пані Ольго!

 01.11.2019 09:31  КАЛЛИСТРАТ => © 

Спасибо за притчу !

Это да! Я когда-то одну работу переделывал семь раз пока не сказал сам себе "Гут!" )))
Бывает.)))
В советское время был такой грузинский фильм "Мимино". Так там один маляр подбирал колор для стены до тех пор, пока у него "по спине не пробегал мурашек" ))) То есть, когда даже спинной мозг говорит тебе "Да!!!", вот тогда всё в норме и можно жить спокойно)))
И, даже сейчас, мы иногда спрашиваем друг у друга: "Ну что, мурашек по спине уже пробегал?!"
"Да ещё нет, наверное где-то сдох, собака, никак не закончить работу."
Бедный мурашек ))) 

 01.11.2019 09:03  Тетяна Ільніцька => © 

На мій погляд, досконалість не буває надмірною. Або вона є, або ж її немає, іншого не може бути, тим-то, напевне, митці й різняться від ремісників)))) 

Публікації автора Ольга Білицька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо