02.02.2020 09:00
for all
49 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Каллистрат

ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

 

- Мамо, а де ми сьогодні будемо спати?

- Надворі. Батько вже під яблунею і сіна настелив.

- А можна я буду спати зверху на копиці?

- Чому?

- Та звідтіля Чумацький шлях краще видно, а я хочу його добре роздивитись!

- А ти з копиці не впадеш?

- О! Та чого б я з неї падав, робити мені більше нічого чи що?

- Ну дивись. Побіжи до батька та скажи йому, щоб він тобі там добре кубло зробив, звєздочьот.

 

Нене моя нене, яка ж то ніч бува серед степів коли все небо усіяне зірками! Та ніхто в світі не розкаже вам про ту красу, бо немає у людей таких слів, а тільки чисті сльози на очах від того споглядання.

 

Сашко лежав у своєму кублі на копиці сіна і видивлявся на розстелені по всьому шляху зорі.

Знизу щось зашурхотіло, потім заборсалось і на краю кубла з`явилися спочатку нашорошені вушка, а за тим і хитруватий писок Жучка.

- Жучок це ти? – зашепотів до нього Сашко – чого це тебе чорти вночі носять, ти чого не спиш?

Жучок підібрався до Сашка і тицьнув йому своїм писком прямо в вухо.

- А щоб тобі холєра! І коли вже ти навчишся справжнім манерам. Та не крутись, лягай рядом. Прийде осінь буду брати тебе до школи може з тебе люди вийдуть.

Жучок ліг і витягся поруч з Сашком.  

- Ладно, малий зараз я тобі розкажу про що собі тут міркую. Ось дивись – Сашко повернув своє обличчя до Жучка – бачиш на небі зорі? Та не на мене дивись, а на зірки, бачиш он вони вгорі? От біда, давай я тебе переверну на спину, так на небо буде краще дивитись. Та не підставляй мені своє черево під руку не буду я тобі його чесати. Що так не зручно? Тоді сідай на свій хвіст і уважно слідкуй за моєю рукою. Я тобі буду показувати, а ти все добре запам`ятовуй, бо нам це знадобиться.  

- Так от, слухай . Коли ще був живим мій дід, то він розказував як його батько з іншими чумаками ходили до Криму по сіль, а повертаючись додому вони, з кожного воза брали хоча б жменьку солі та і розсипали її на своєму шляху, щоб той не згубився серед безкраїх степів, а ще служив і служив людям.

А коли чумаки справлялися зі своєю роботою на землі, то їх забирали на небо, щоб вони і там розвозили сіль по усіх зірках які там є.

Бачиш оту світлу дорогу від краю і до краю неба? Так то і є Чумацький шлях, а світиться на ньому розсипана нашими чумаками зоряна сіль, тому так і виблискує.

І от що я думаю: треба, мабуть і нам з тобою якось теж сходити в той Крим по сіль, може хоча б по торбинці, а принесемо додому. Але треба ще трохи підрости, щоб міліція до нас не чіплялася. А йти будемо так: я вночі буду правити путь по зоряному шляху, а ти вдень по запаху втоптаного в землю дьогтю і розсипаної солі. Зрозумів? От бачиш, вже і розумний!

Згодившись на мандрівку Жучок знову ліг біля Сашка, витягся і заплющив очі.

А Сашко продовжував шепотіти вже сам до себе: «А ще дід казав, що в тому морі вода дуже тепла і на краю землі вона єднається з небом……» і він теж заснув.

 

Чумацький шлях дивився згори на наших мандрівників і думав «Гарні хлопці ростуть, треба буде їх теж забрати до себе, багато тут ще роботи не зроблено».

 

 

 



м. Київ, 15 січня 2020 року.

Публікації: Каллистрат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 17 | Знайдено: 101
Автор: КАЛЛИСТРАТ
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: рассказы;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.02.2020 15:26  Анатолій Костенюк => © 

Поетично, пане КАЛЛІСТРАТЕ. Дякую!

 02.02.2020 14:44  © ... 

Дякую пані Галино! )))

Стиль інший тому, що Україна не Росія))))) 

 02.02.2020 13:22  Каранда Галина => © 

Пане Калістрате! Я вражена! У Вас чудово виходить українською!
Дивно - стиль письма зовсім інший!) Не впізнала б, якби не підписано.
Автобіографічне?)