"Я чекала на цей день..."
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Я чекала на цей день. Просто хотілося відпочити, побути в атмосфері Мистецтва... Коли прийдшла, довідалася: камерний квартет, що складався з чотирьох чарівних скрипальок. Музичні твори - відомі, знані в усьому світі. КЛАСИКА. Арії з опер. Я не побачила там ані знайомих, ані... Лише знайома працівниця Будинку актора привітно посміхнулася, запросила ще на одну виставу. Розповіла новини: будинок актора ВІДСТОЯЛИ. Продовжили оренду ще на ТРИ РОКИ. УРА, БРАВО! КИЯНИ ПЕРЕМОГЛИ ЩЕ НА ОДНОМУ "НЕВИДИМОМУ ФРОНТІ".
Враже, де ти?.. Його начебто не видно і не чути, але чомусь ось уже більш ніж п`яти років стоїть зачинений "на ремонт" Будинок вчителя... Беруть в оренду - і не віддають - приміщення відомих кінотеатрів... АЛЕ - ПРО ГОЛОВНЕ. У фойє Будинку актора я побачила виставку робіт індійського йога і художника, філософа Шрі Чинмоя. Так, це було більш ніж двадцять років тому: виставка робіт цього діяча у Київському планетарії! Ті часи запам`яталися ПОВНОЮ СВОБОДОЮ, "НОРМАЛЬНИМИ" ТАРИФАМИ НА "КОМУНАЛКУ" і... відсутністю важкої атмосферу страху й невизначеності. Боже, які ми були щасливі тоді! Ставили ПЕРФОРМАНСИ у самодіяльному театрі - і грали в ньому. Точніше, танцювали! Можна було за "смішні" кошти арендувати величезну глядацьку залу! БО Ж НІКОМУ З НИНІШНІХ "АКУЛ БІЗНЕСУ" тоді не було діла до нас, пересічних шукачів Істини, тих, які відвідували різноманітні ШКОЛИ духовного розвитку. НАМ не заважали дихати... ВІЛЬНО.
До Києва приїздили східні гуру - і ми були ТАМ, серед учнів-школярів, намагаючись розкрити Таємницю Духовної Самореалізації. Дехто, щоправда, сходив з того благословенного шляху, потопаючи у власнії НЕВИЗНАЧЕНОСТІ. Але якщо людина знає, чого хоче. вона обов`язково ЗНАЙДЕ. СВОЄ. ПОКЛИКАННЯ. Так от, про Шрі Чинмоя. Побачившо його на перший погляд строкаті, ба, примітивні, малюнки-притчі, я затамувала подих. Усі ті наші ЩАСЛИВІ ПОШУКИ раптом ожили, пробігли перед очима... ШРІ ЧИНМОЙ - великий Майстер! То лише на перший погляд здається таким собі дідусем, який малює пташок. ВІН зі своїми малюнками наче відкрим мені ДОРОГУ, новий етап... ТВОРЧОСТІ. ЖИТТЯ. ОЧИСТИВ від негативного минулого, нагадав про хороше. Дякую тобі, Будинку актора! ЖИВИ, ДАРУЙ ЛЮДЯМ СПРАВЖНЄ НАТХНЕННЯ! Україно, живи!