19.06.2020 21:30
for all
23 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ледащо

Моє улюблене слово

От що, здавалося, таке слово? От ви коли-небудь задумувалися над тим, що воно немає жодного сенсу для того, скажімо, хто чує його з вуст іноземця? Це досить-таки цікаві спостереження. А чи може воно нести якесь естетичне задоволення навіть для вуха представника іншої мови? І чи може воно сподобатися? Цілком. А чи ми замислюємося над тим, чи маємо якесь улюблене слово? А з рідної чи іноземної мови? От мені, скажімо, страшенно милозвучна арабська мова, хоча здається, що їхні привітання (тут треба визнати, що вони несуть у собі стільки миру та добра, що нам, слов’янам, варто взяти приклад із них) якісь агресивні чи (не дай, Боже!) взагалі звучать мов якісь терористичні заклики чи лозунги. Але я відійшов від нашої теми, і тому потрібно повертатися в її захопливе русло.

Зізнаюся, що я був досить-таки спантеличений, коли міркував над тим, чи маю я улюблене слово. Ніби на перший погляд просто розмірковувати над цим, але серед безмежного багатства рідної мови не так уже й легко віднайти улюблену перлину. І що, до речі, робить її улюбленою? Милозвучність чи ж емоційне підґрунтя, що асоціюється з цим словом?

Отож, моє улюблене слово – всотувати.

Людство було та буде й надалі тісно пов’язане з цим дієсловом. Ми народжуємося і ще немовлятами всотуємо інформацію з довкілля. Підростаючи, дитинча розвивається і невпинно вбирає, мов губка воду, все більше світу в себе. Питання лиш у тому, що ми в себе вбираємо? Особливо питання актуальне сьогодні, в епоху перенасичення інформацією. Хтось (вже не пригадую хто) висловив слушну думку, що ми погубимо себе, перенаситившись інформацією, а не збагатимося.

Ми – губки, що всотують у себе весь навколишній бруд, не розрізняючи, де шкода, а де користь. Ми вбираємо в себе весь непотріб та ілюзорність споживацького суспільства. Як і губки вбирають в себе все підряд, бо така їхня функція, так і ми це повторюємо, на жаль. Але важлива відмінність між нашими функціями: ми – духовні істоти, а губки – ні, вони створені нами!

До речі, мені слово це видається по-особливому улюбленим, позаяк пов’язане із бджолами, а саме стосується бджолиних стільників. Звідси, скажімо, сакральна функція слова всотувати, як на мене. Над чим і слід задуматись!

Як і бджолині стільники наповнюються найдобірнішим та найсолодшим нектаром, зібраним невтомними трудівниками, так і нам слід вбирати мед із навколишнього середовища, заздалегідь ретельно вибравши його із бруду.

Публікації: Ледащо

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.06.2020 21:21  © ... => Каранда Галина 

Так, дійсно. 

 20.06.2020 08:31  Каранда Галина => © 

Передогляд у вас смішний). Мало того, що слово "улююблене", так воно ще й саме над своїм сенсом міркує))) 

 20.06.2020 00:54  Каранда Галина => © 

:)))
Знач, колега))) 

 20.06.2020 00:11  © ... => Каранда Галина 

Довго не міг підібрати псевдонім і ось спало на думку слово, що влучно мене описує. 

 19.06.2020 22:19  Каранда Галина => КАЛЛИСТРАТ 

Чим вам вже Маск не вгодив?) Саме він врятує людську расу) Хоч на Марсі трохи людей виживе...

 19.06.2020 22:16  Каранда Галина => © 

Навіть не знаю, яке в мене улюблене слово... але точно є слова, що подобаються, і ті, що здаються неприємними без будь-якої логічної причини. А чому "ледащо"?) 

 19.06.2020 22:13  КАЛЛИСТРАТ => © 

"Особливо питання актуальне сьогодні, в епоху перенасичення інформацією. Хтось (вже не пригадую хто) висловив слушну думку, що ми погубимо себе, перенаситившись інформацією, а не збагатимося."


Эт точно! )))

Как только Маск закончит создание своей интернет-паутины, так всё и начнётся!

Знание даёт жизнь, а информация только извилины ровняет)))

Не приведи господи! )))))