Слово не пташка
з рубрики / циклу «Ессе та нариси»
Не сумуй, що сивина на скронях - в тебе є тепло у серці й у долонях…
Все тече, і все змінюється, але ніщо не закінчується, тому що Всесвіт – вічний, а ми його частинка. Святе місце грішним не буває, але не завжди легко зрозуміти, чим краще спраглу душу напоїти…
Кожне «велике» починається з «маленького», саме тому люди це «маленьке» часто не помічають і не цінують. Кожне «велике» складається з «дрібненького» - треба тільки побачити це, або відчути…
Нерозділене кохання не завжди – трагічне, тому що саме по собі кохання – вічне! Закоханість – явище тимчасове, тому не переймайтеся і чекайте на кохання світанкове…
Нехай душа зігріється теплом і добрим словом, розквітне полум’яно від щастя і любові, коли на видноколі сонце й місяць зустрічаються, закохані цілуються і ніжно обіймаються…
Дуже часто люди витрачають всю свою енергію для того, щоб когось «завоювати», заволодіти недосяжним, і йдуть уперто до цієї мети, забуваючи про головне, що потрібно, перш за все, просто радіти, що ми на цій грішні Землі є!
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,