12.08.2021 23:17
for all
13 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Роман-Мтт

Серпнева спека під Лодзем

Працюємо майже в географічному центрі Польщі. До нього тут якихось 50-60 кілометрів. Минув дощовий холодний тиждень, коли вдень було +15, і повернулася скажена спека.  


Поле. Навколо зібрані ряди столів зі встановленими на них сонячними панелями. Повітря нерухоме, на небі густо всіяно дебелі хмарки. Десь о п`ятій присідаю трохи перепочити на дерев`яний піддон, що лежить тут і чекає, коли його приберуть. Слухаю Море у виконанні Еполетів.  


Шнурком ботинка повзе маленька зелена гусінь. Знімаю її і кидаю у траву. Тут трохи є мілких зелених довгоносиків, купа сонечок, мурах, чорних і синіх жуків різних форм. Після дощу з`явилися натовпи блідих мілких комарів і темносиніх невеликих бабок. Від кожного кроку травою здіймається фейрверк світлобрунатних і салатових коників. Фауна ще та, одним словом.  


Я продовжую сидіти і розглядаю траву. Трава тонка, густа, зелено-болотного кольору. Якщо приглядітися, то через неї видно землю - чорну, ще вологу після вчорашнього дощу. Ґрунт тут жорсткий, тому і рослини подібні: всі з жорсткими стеблами на кшталт полина, деревія чи лободи. Навіть трава якась жорстка і з мілкими зазубринами на шорсткому листі.  


Переді мною конструкція з сонячними панелями. Дивлюся на чорну поверхню, переводжу погляд вище - там одразу небо. Дивлюся на хмари - вони нерухомі. Небо застигло як на картинці у Віваріумі, який дивився нещодавно. Страшно якось. Знаю, що робота моя буде тою самою день у день на довгі місяці вперед. Того і асоціації подібні: статичність, одноманітність зелено-бурих проїздів між рядами столів, геометрична одноманість прямокутних панелей, які складаються в чорні блискучі ряди, нерухомість розкиданих в шахматному порядку хмар на небі. Мрія перфекціоніста якась.  


Пейзаж намагається розворушити ластівка. Вона йде на віраж і зникає за верхнім краєм ряда одноманітних чорних столів. Потім з`являється знову. І зникає. А потім їх налітає з пів десятка. Вони намагаються оживити застигле повітря, але їх зусиль не вистачає - хмари лишаються нерухомими. 


Перерва завершується. Ставлю у додатку ВВ, і вони співають про День Народження, Весну, як Були в Буруньках. Іду працювати і весь час думаю про бринзохвобрики: використати треба десь в своїх текстах - гарне слово. 


Спека спадає, небо хмариться, але вітру так і немає, щоб притиснути до землі набридливих комарів, які зараз нагадують мені злих бринзохвобриків цього спекотного вечора в Польщі. ;) 


#Польща_2021 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.08.2021 07:32  © ... 

О, то треба вам класику українського року переслухати. ВВ, Весна. ;)
Загалом я думаю, що вони маленькі, яскраві і бринять :) 

 13.08.2021 23:04  Каранда Галина => © 

бринзохвобрики - що за звір?