27.09.2021 09:35
для всіх
48
    
  1 | 1  
 © Йорг Вікрам

Дорожня книжечка

шванк - 24

з рубрики / циклу «Дорожня книжечка»

24.


ЯК ОДИН ПОСОБЛЯВ ДРУГОМУ ЇСТИ СВОЮ БІДНІСТЬ.


Один добродушний хлопець вирушив на війну з надією відразу розбагатіти, але війна йшла недовго і дуже швидко скінчилась; ландскнехтів розпустили і, як то буває дуже часто, відправили додому без великих грошей, і наш добряк був серед них. Так що йому залишалося по дорозі до дому тільки жебракувати.


Йшов він якось мимо селянського будинку де сам хазяїн сидів за столом і снідав зі своїми чадами і домочадцями. Колишній воїн постукав у вікно і попросив хоча б пфеніг, щоби було на що рухатися далі. Селянин сказав: «Воістину люб’язний друг, у мене не так багато пфенігів, щоб їх роздавати, гроші в моєму домі недешеві. Але заходь і, якщо не погидуєш, поснідай зі мною: я чим багатий, тим і радий. Я готовий розділити с тобою мою бідність, послану мені Господом». Наш воїн був дуже голодний, зрадів їжі, сів до столу і з’їв всю бідність, ні з ким її не ділячи.

Коли він поїв і випив цілу корчагу молока (вина в домі було небагато), то подякував хазяїна і вирушив в дорогу. Йдучи по дорозі, він згадував слова, якими селянин запросив його розділити з ним бідність, а бідність здалася йому такою апетитною, що він посміхнувся і сказав до себе: «Боюсь, що мені прийдеться довго переварювати цю трапезу».


Так що, коли його потім питали, чому це він ніяк не розбагатіє, хлопець завжди відповідав, що пособив одному селянину з’їсти його бідність, а така страва не скоро перетравлюється.

От, якби воно перетравилось, то можна було б і на багатство розраховувати.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.09.2021 22:52  Каранда Галина => © 

Перший абзац, як на мене, більш значущий, ніж всі інші...