29.09.2021 08:00
для всіх
43
    
  1 | 1  
 © Йорг Вікрам

Дорожня книжечка

шванк - 26

з рубрики / циклу «Дорожня книжечка»


26.


ПРО МОНАХА, ЯКИЙ ЦІЛИВ У ЛЮТЕРАН ТУФЛЕЮ.


В одному місті була обитель босоногих монахів, а серед них був один ієромонах, який завжди влаштовував на кафедрі велику бучу і здатний був повісити на кожного, що називається ярлик; особливо був злий, коли не приходили на його проповідь і всіх хто це робив він був готовий приймати за єретиків – лютеран.


В цьому ж місті жили два чесних обивателя, потерпілих від нещасних випадків: один лишився без ока в школі фехтування, а другому пошкодила стегно розірвавшись рушниця і він ходив на дерев’яній нозі.


Одного разу цей монах зовсім геть осатанів і знову напав на єретиків – лютеран, а якраз тоді в церкву прийшли ті двоє, може навіть для того, щоби подивитися як він біснується.

Коли монах помітив, що вони направляються до церковних дверей, то розлютився ще гірше і промовив:

«Шановні друзі, ви самі бачите як ідуть наші діла з єретиками – лютеранами; вони відокремлюються і відходять від Святого Римського престолу і від нашої матері, святої християнської Церкви, вона ж тіло і душа християнської віри, а ми всі її діти. Так от, якщо ми відділемось від її тіла і впадемо в лютеранську єресь то зруйнуємо все тіло і ось вам приклад: коли у здорової людини відірване стегно, чи не все її тіло спаплюжене? Або коли красень лишаться без ока, чи не втрачає все його лице приємність? По цьому шановні друзі оберігайте себе від лютеранської єресі! Мені відомо, що дехто з їхніх тут присутній, але не хоче в цьому повинитися».

Після цих слів він зняв з ноги туфлю і вигукнув:

«Хай буде що буде! В кого-небудь із них я таки попаду!»


А з того, що він міг попасти в кожного, то всі трохи злякалися, а багато хто і нахилився і по церкві пішло хихикання.

Тоді монах сказав:

« О, Боже милостивий! Я стращаю і умовляю вас день за днем і все без толку; бачу, бачу скільки тут єретиків – лютеран!»


І навіть коли уже всі прихожани розійшлись із церкви по своїх домівках, то монах ще залишався на кафедрі і все шаленів і лютував.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2021 19:29  Каранда Галина => © 

))) я не ходжу до церкви, але розказували, що минулий піп у моєму селі був дуже схожий на оцього монаха. Люди в нас не звиклі до церкви ходити, то він кожні похорони/хрестини використовував для того, щоб прочитати проповідь на тему, які всі погані й грішні, що до церкви мало ходять.