ПРО ПОПА, ЯКИЙ ЗГОЛОСИВСЯ ПОТРІЙНО ПРИЧАЩАТИ СВОЇХ ПРИХОЖАН.
Бідний неосвічений піп націлився на багатий, гарний церковний прихід, бо як він почув там можна було добре розжитися; це його і привернуло; він не стільки мав намір пасти своїх овечок, скільки надіявся загребти побільше грошей. Вже ж він і бігав і кланявся, поки селяни не запросили його в неділю, щоби домовитись з ним і надати йому той прихід.
Коли прийшла неділя піп постав перед старостою і всім синклітом в присутності управителя, і було визначено, скільки і чого йому треба отримувати: і житло, і мала десятина, і деяка частина від плодів земних, жита, пшениці, ячменю, вівса, вина, а також грошей, чим піп був дуже задоволений, але, коли все було погоджено і встановлено, староста відвів попа в сторону і в напівголосно сказав йому:
«Шановний пане священик, оскільки ви до цих пір тримались папства, то вам належить знати, що у нас в селі інший устав, бо ми народ норовливий. По цьому, будьте ласкаві причащати нас подвійно, тобто хлібом і вином».
Добрий священик на таке злякався, не вигнали б його, якщо він закомизиться; тому він і змирився, сказавши старості:
«Так я і буду робити з великим задоволенням. А щоби ви впевнились як я до вас ставлюсь, то я готовий причашати вас не те що подвійно, а навіть потрійно, тобто хлібом, вином і ще й сиром на додачу».
Старості це дуже сподобалось, і він сказав, що спитає у селян чи їх таке задовольнить.
